Як повинен постити християнин-католик?
П'ятниця, 27 лютого 2009, 15:16
У третій заповіді Церква вчить нас, як ми повинні дотримуватися постів.
Встановлюючи цю заповідь, Церква прагнула навчити вірних володіти собою, спонукати їх до виховання в собі сильних рис характеру (сильної волі), а також таким чином вона дає вірним нагоду виявити послух щодо неї. Піст існує стільки, скільки існує людство. Ще в раю Господь Бог заборонив людям споживати плоди дерева знання. Євреям Бог заборонив споживати свинину (Левіт 11, 2). Постив Мойсей, постив Ілля, постив св. Йоан Хреститель, протягом 40 днів і ночей постив сам Ісус Христос.
Піст у давніх християн був дуже строгий - вони їли лише раз на день (увечері), стримувалися від вживання вина і страв, споживання яких приносило насолоду. Під час такого посту вони усамітнювались і постійно молились. Не дозволялось навіть напитися води.
Керівництво української греко-католицької церкви під радянським режимом, 1946-1989: сучасні підходи вивчення релігійного підпілля
Четвер, 26 лютого 2009, 18:00
"Образи сили духу"Серед багатьох тем радянського періоду, що викликають науковий інтерес, вирізняється історія підпільної Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ). З 1946 по 1989 рр., опинившись на нелегальному становищі, УГКЦ змушена була пристосовуватись до умов, що під багатьма оглядами є безпрецедентними в історії релігії. При цьому УГКЦ спромоглася зберегти свою структуру, виплекати два покоління церковних проводирів і зберегти приховану, а то й явну прихильність численних верств населення в умовах тоталітарної держави, яка цілеспрямовано і систематично контролювала будь-які прояви релігійної діяльності. Від 1946 р. УГКЦ була не тільки найчисельнішою забороненою церковною спільнотою в світі. Вона була єдиною широко вкоріненою соціальною інституцією в Україні, що уникла контролю офіційних радянських установ. Наприкінці 1980-х рр. УГКЦ вийшла з підпілля достатньо сильною, щоб відігравати визначну роль у релігійній, політичній та культурній сферах.
Послання Папи Венедикта XVI на Великий Піст 2009 року
Четвер, 26 лютого 2009, 17:50
На початку Великого Посту, що є шляхом інтенсивнішого духовного приготування, Літургія пропонує нам три покутничі практики, які дуже близькі біблійній та християнській традиціям - молитву, піст та милостиню, щоб приготувати нас до кращого святкування Пасхи і, таким чином, досвідчити могутність Бога, Який, як почуємо під час Пасхального чування, «перемагає зло, змиває провини, повертає невинність грішникам, радість пригніченим, розвіває ненависть, покоряє могутніх, поширює згоду та мир». Цього року у моєму традиційному великопосному посланні прагну особливо призадуматись над цінністю і значенням посту. Великий Піст, зрештою, пригадує нам про сорок днів посту, які пережив Господь у пустині перед тим, як приступити до Своєї прилюдної місії. У Євангелії читаємо: «Тоді Дух повів Ісуса в пустиню, щоб диявол спокушав його. Він постив сорок днів і сорок ночей і нарешті зголоднів» (Мт 4,1-2). Як Мойсей, перед тим, як отримати Скрижалі Закону (пор. Єз 34,28), як Ілля, перед тим, як зустріти Господа на горі Хорив (пор. 1 Цар 19,8), також Ісус, молячись та постивши, приготовлявся до Своєї місії, початком якої була важка сутичка зі спокусником.
Читати далі: Послання Папи Венедикта XVI на Великий Піст 2009 року
Сторінка 1310 з 1363
