Субота, 17 січня 2009, 17:30

Василь Бартків: «Для мене особисто істина, це віра у Всевишнього»

Відомий політик Василь Бартків офірував свої власні кошти на написання Ікони Гошівської Богородиці, - третього чудотворного образу у церкві св. Миколая на Аскольдовій могилі. На прохання про інтерв`ю Василь Бартків заявив, що не хотів би афішувати свою участь у цій справі, робити на цьому якусь рекламу.

Пане Василю, розкажіть, будь-ласка, про Ваш особистий внесок у цю справу

Взагалі такі речі, дії, що стосуються духовного покликання, я і сам би не став і не рекомендую нікому рекламувати. Це поклик душі. Мені приємно, що зараз тут у Києві знаходитиметься частинка святої гори з Гошева у вигляді образу Гошівської Богородиці. Звісно це приємно і мені, і парафіянам церкви св. Миколая.

Вас можна назвати парафіянином церкви св. Миколая?

Гадаю, що так. Я відвідую цю церкву. На жаль, не часто, визнаю, що не так часто, як годилося. Але відвідую.

Ви раніше жертвували на духовні проекти?

Я причетний до будівництва церкви у моєму рідному селі Росточки Долинського району Івано-Франківської області. І взагалі я вже давно веду різного роду меценатські проекти, Особливо мені вдавалися такі проекти, коли я був депутатом. Я також здійснював багато соціальних проектів, зокрема з надання стипендій дітям-сиротам. Ці проекти реалізовувалися, поки я був народним депутатом. За моєї безпосередньої участі в моєму рідному селі збудовані церква і школа - велика, гарна, сучасна.

Ви є заслуженим юристом України. Чим Ви зараз займаєтесь?

Працюю в Міністерстві оборони України. Я директор департаменту ресурсного забезпечення.

Чим для Вас є Святі істини у вашій діяльності як юриста?

На жаль, я зараз працюю швидше як менеджер, як управлінець, а не як юрист. Щодо особистих істин, то гадаю кожен для себе цю категорію давно окреслив. Вони мусять бути в душі кожного незалежно від фаху чи роду занять. Істина в кожного своя. І я переконаний, що абсолютних істин або не існує, або їх дуже мало. Для мене особисто істина, це віра у Всевишнього. Його могутність і в його справедливість.

Як Ви сприймаєте звинувачення на адресу нинішнього парламенту, що він, мовляв, займається Богоборством, бо замість того, щоб регулювати стосунки між людьми, займається врегулювання стосунків між предметами, грошима і т. д.? Як Ви розцінюєте те, що парламент ухвалює закони про насіння, коріння, воду і т.д.?

Якщо це є в порядку денному, то нічого осудного в цьому немає. Інша справа пріоритети. Може про це ідеться?

Про те, що може і що не може регулюватися законодавством? Людина отримала землю і небо від Бога, хіба може вона ухвалювати закон про небо чи про землю?

Не можу погодитися, бо в сучасному світі все це вже дано має якісь свої параметри і виміри. І йдеться про урегульованість відповідних суспільних явищ, що є показником розвитку суспільства. Тому нічого поганого в тому, що парламент намагається врегулювати ті чи інші суспільні чи суспільно-політичні явища, я не бачу. Єдина можлива проблема стосується пріоритетності. Йдеться про те, що деякі подібні закони могли би бути розглянуті пізніше, зараз парламент міг би опрацьовувати загальніші проблеми, наприклад такі як захист держави від зовнішніх впливів, від різного роду агресій, зокрема і таких новітніх способів ведення війни і знищення держави, як газовий конфлікт з Росією.

В Інтернеті вказано, що Ви є членом республіканської християнської партії?

Ні, я член Української народної партії. Я ніколи не був членом цієї партії. я йшов від цієї партії на вибори до українського парламенту. І взагалі я вважаю, що використання з політичною метою будь-яких символів і знаків, явищ, понять, слів, пов`язаних з християнською мораллю, є аморальною практикою.

Інтерв'ю у Василя Бартківа взяв Іван Рибалко

спеціально для «Орнати»