«Подія Обрізання - прообраз Таїнства Хрещення, що є дверима до джерел благодаті Духа Святого»
П'ятниця, 15 січня 2016, 00:08
14 січня ми святкуємо три події в один день. Найперше, сьогодні збігає восьмий день після народження Ісуса. А за законом Мойсея, кожне хлоп’я ізраїльське отримувало своє ім’я восьмого дня після народження, після обряду обрізання. Тож восьмиденне хлоп’ятко Ісус обрізується і отримує ім’я, під яким ми його знаємо.
Про це сказав під час проповіді Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 14 січня в парафії Святого великомученика Юрія, що у Василькові біля Києві.
Тож, за словами проповідника, ім’я новонародженого Дитяти ще архангел Гавриїл об’явив святому Йосифу перед народженням. Про це ім’я каже Святе Письмо, що «немає іншого імені під небом, через яке людина може отримати вічне життя і спасіння, як ім’я Ісус».
Друга подія – пам'ять святого Василія Великого, Отця і Учителя Церкви, Архиєпископа Кесарії Кападокійської, який цього дня увійшов у вічність. А третя - початок Нового року за юліанським календарем.
«Ми, як люди, розрізняємо минулий, теперішній і майбутній часи. Людина відчуває, що її життя - плинна ріка постійних змін, над якими вона повністю не панує. Більше того, вона є заручником тих часів, які невпинно змінюють один одного. Тому людина шукає того, що є вічне і не переминає. Вона шукає Божого часу», - пояснив далі він.
Святе Письмо каже, що в Бозі немає трьох часів. Бог – вічний і понад часом. «У Нього вічний теперішній час. Тому людина прагне перейти з людського мінливого часу у вічне Боже «зараз». У Старому Заповіті Бог дав мостик того переходу – Заповіт, Союз, який вперше Бог уклав із Авраамом, коли Ісакові було вісім днів. Знаком того Союзу було тілесне обрізання. Цей мостик був лише передсмаком перед більшим і досконалим», - сказав Глава УГКЦ.
Читаємо у читанні Апостола, що тим моментом, коли випадає можливість увійти людині в повноту часу є особа Ісуса. Апостол Павло каже, що в Ньому тілесно спочиває уся повнота божества. «Сьогодні моментом входження у Божий простір є Святі Тайни, які є благодаттю Святого Духа, бо наповнюють нас тою самою повнотою, яку приніс у собі тілесно Ісус. Так, як обрізання є прообразом Таїнства хрещення, що є дверима до усіх інших джерел благодаті Духа Святого. Той, хто пережив Тайну хрещення і приймає Святі Тайни, уже на землі живе життям вічним. Це те, що Бог нам сьогодні хоче сказати, що те запрошення, яке Він колись дав Авраамові в повноті сьогодні ми можемо досвідчити», -додав він.
Постать святого Василія – приклад вічного оновлення. «Усякі немочі, зло, болі і страждання ми завжди прагнемо залишити у старому році. Та новизна не приходить зі зміною цифр в календарі, а від того, що ми входимо у Божий час. Святий Василій - приклад постійного оновлення Церкви, бо був реформатором богослов’я, літургії, монашого життя. Його вчення - сьогодні подих свіжого повітря у наших пошуках, роздумах», - наголосив Предстоятель Церкви.
На переконання проповідника, у Василькові народ Київської Русі бачив оновлене нове життя Рівноапостольного князя Володимира. Бо це місто було збудоване, як південна фортеця, що мала захищати Київ з півдня. Святий Володимир тут мешкав із своєю чисельною родиною, але був змушений переглянути своє сімейне життя, коли став християнином. І він це зробив і надав місту своє нове хрещальне ім’я на честь Василія Великого.
«Наша громада тут розпочала Новий рік у маленькому новому храмі. Ще п’ять років тому ми святкували тут Божественну Літургію в офісному приміщенні міського Будинку культури. За цей проміжок часу ми досвідчили. що силою Духа Святого, ми здатні творити щось нове і краще. Ви розпочинаєте Новий рік у новому храмі, який є надією на те, що незабаром тут постане величавий храм», - сказав Блаженніший Святослав.
Джерело: Департамент інформації УГКЦ