Головна

Як врятувати сім’ю? Експерти проаналізували текст Апостольського повчання «Amoris laetitia» («Радість любові»)

dsc_3549-1024x683Питання сім’ї дедалі частіше стає найбільш дискусійним й нагальним в суспільстві. Очільники християнських Церков та релігійних організації б’ють на сполох, наголошуючи, що родину потрібно рятувати. Адже змінилися в світі погляди на подружнє життя та виховання дітей.

Як відомо, саме питанню сім’ї був присвячений Звичайний Папський Синод у 2015-му році. Нещодавно Святіший Отець Франциск представив усій Вселенській Церкві нове Апостольське повчання «Amoris laetitia» («Радість любові»). У всіх Церквах світу дискутують про цей документ. Існує багато запитань, як до самого тексту, так і про те, яким відтепер повинно бути душпастирство родини.

Над цим застановлялися й богослови УКУ, політики, філософи та представники бізнесу на чолі із Главою і Отцем Церкви Блаженнішим Святославом в Патріаршому домі у Львові. Захід відбувся з ініціативи Комісії УГКЦ у справах родини та Інституту родини і подружнього життя УКУ. Розгляд Папського документу складався із двох частин: спочатку почастинно представники єпархіальних голів Комісій у справах родини пояснювали зміст повчання, а згодом відбулося його обговорення під час круглого столу.

У своєму слові Блаженніший Святослав наголосив попри те, що світ має нові засоби спілкування, які пов’язують його в «одне глобальне село», людина є дуже самотньою. Але ту самотність можна подолати «завдяки родині, сім’ї та іншій особі, яку Бог створив саме для тебе». «У своєму Апостольському повчанні Папа прагнув проголосити сучасному світу євангеліє подружнього життя. Бо сім’я – не інституція минулого, а життєво важлива і необхідна сучасній людині», – підсумував Предстоятель Церкви.

За свідченнями усіх, хто аналізував дане повчання,  читати його дуже легко, на одному диханні, однак уважно та поступово. Твір просякнутий оптимізмом та надією.

Отець Тарас Фітьо, голова Комісії у справах родини Львівської архиєпархії УГКЦ, представив перші три розділи документу: «У світлі Слова Божого», «Дійсність та виклики перед сім’ями» та «Покликання сім’ї: звернути погляд на Ісуса». У першому розділі наголошується  про створення Богом чоловіка і жінки. Папа наголошує, що Таїнство подружжя «кидає світло» на Таїнство самого Бога. «Сім’я, яка любить і дає життя, є уособленням Таїнства Пресвятої Тройці. Сім’я – домашня Церква і в ній Євхаристія – зустріч із Христом», – пояснив священик. У другому розділі аналізується теперішня родинна реальність та виклики, які постають перед сім’ями. «Папа наголошує на негативному впливі на родинні стосунки ідеології гендеру, культурі тимчасовості, ворожої ментальність до народжуваності, впливу біотехнології. Папа завершує цей розділ своєрідною молитвою, дякуючи Богові про ті сім’ї, що живуть любов’ю. Ці слова надихають мене, як священика. Бо є такі сім’ї, які є щасливими і готові своєю радістю ділитися з іншими», – додав промовець. У третьому розділі зазначається, що Христос освячує сім’ю і шлюб і саме Ісус – головний в сім’ї. Крім цього, Папа обороняє нове життя, виступаючи проти абортів. «Сім’я – це святилище життя…», – вважає Понтифік.

Отець Петро Монька, заступник Голови Комісії у справах родини Стрийської єпархії УГКЦ, пояснив зміст четвертого розділу Апостольського повчання «Любов у подружжі». Святіший Отець розкриває значення щоденної любові на основі «гімну любові» з Першого посланні апостола Павла до Коринтян. Таким чином, Папа дає підказки подругам,  як любов реалізувати в своєму спільному житті. У роздумах Папа Франциск  зауважує, що любов – це, насамперед  поєднання труднощів і радощів. За його словами, любов – більша за згоду чи контракт. «Шлюб – це серйозне ставлення до іншої особи; верхня точка зросту любові між чоловіком та жінкою. І в ньому такі слова, як «будь ласка», «дякую» та «вибач» є важливими», – підкреслює він. Натомість тілесним виміром любові є емоції. Зазначається й зміст подружніх статевих стосунків, які є здатністю виражати любов. Папа підкреслює, що потрібно поглиблювати позитивні аспекти подружньої любові.

У п’ятому розділі «Любов, яка стається плідною»  і шостому розділі «Деякі душпастирські перспективи», як розповів о. Ігор Гріщенко, голова Комісії у справах родини Київської архиєпархії УГКЦ, йдеться про перспективи подружжя. «Любов ніколи не переминає, навіть тоді, коли нам здається, що все втрачено, – додав ієрей. – Любов – рушій життя, тому вона є плідною». Кожна дитина, яка народжується, має право на любов, яке виражається через єднання чоловіка і жінки. Це дає можливість їй гармонійно розвиватися. «Бог довіряє подружній парі, саме тому Він наділяє правом давати ім’я своїй дитині, запрошуючи їй увійти в радість спасіння вічного життя», – каже о. Ігор. Кожна людина повинна бути гідною отримати любов батька і матері. Священика наголосив окремо на дар батьківства і дар материнства: «Мати – є поживою чеснот для дитини; вона вчить дитину співстраждати. А батько повинен не тільки бути тим, хто заробляє кошти і задовольняє свої амбіції,  забуваючи про дружину і дітей, а він повинен бути присутнім у житті сім’ї». Євхаристія повинна допомогти кожній родині проявити свою сутність. Також зазначається те, що втратилося розуміння синівства: «Люди забувають про те, що вони прийшли в цей світ, і життя є даром». Крім усього, втрачається цінність старшого покоління в розвитку дітей та онуків. Важливим є формування братерства в родині, аби навчитися бути добрими братами і сестрами у своїх родинах. У шостому розділі звертається увага на приготування до подружжя. Понтифік заохочує священиків та мирян шукати нові підходи душпастирського супроводу сімей.

Сестра Христофора Буштин, голова Комісії у справах освіти і виховання УГКЦ, представляючи сьомий розділ «Прямуючи  до кращого виховання дітей», підкреслила, що любов вимагає зрілості і свободи в стосунках у парі і передаванні це дітям. «Дітям потрібно давати критерії розпізнавання добра і зла та готувати їх до небезпек. Слідкувати за тим, хто володіє їх довірою», – додала вона. У згаданому розділі Папа підкреслює важливість виховних стосунків: «Сім’я має привілей передавати цінності дітям. У виконанні родину важко замінити. Церква лише може підтримувати її в цьому. Однак, батьки – перші вихователі дітей, а школа лише їх доповнює і допомагає». Папа стверджує, що простежується злам між суспільством та сім’єю, через загрозу гендерної ідеології. Та виховну роль сім’ї ніхто не може замінити.

Восьмий розділ «Супроводжувати, розпізнавати й інтегрувати людську слабість», який представив о. Василь Чорній, голова Комісії у справах родини Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ, є закликом до душпастирського розпізнавання конкретних життєвих ситуацій в яких опинилися сім’ї.  Як вчить Папа, зранення, які є в родині, відчувають діти. Церква, як добра Мати, повинна допомогти кожному, щоби зранені особи відчували себе предметом милосердя. Для того, аби допомогти розведеним і тим, які перебувають в цивільному шлюбі, Церква повинна показати їм Божу педагогіку благодаті в їх житті. Завдання душпастирів – не лише заохотити до подружжя, а й зрозуміння тих, хто не живе в цій реальності, щоби встановити з ними діалог: «Не слід очікувати від Папського Синоду нових норм, а можливий стимул для відповідального душпастирства окремих випадків. Священики повинні супроводжувати тих, хто зацікавлений у пізнанні Бога. Розмова зі священиком таких осіб сприяє більш повнішій їх участі в житті Церкви», – додав священик. А дев’ятий розділ «Подружжя і родинна духовність»  навчає про сімейну християнську духовність, її значення в поглибленні сімейних стосунків.

Друга частина розгляду папського документу, його обговорення, зібрала широке коло експертів. Серед них: владика Дмитро (Григорак), Голова Синодального комітету подружжя і сім’ї УГКЦ, Мирослав Маринович, Президент Інституту релігії та суспільства УКУ, Юрій Підлісний, заступник голови Львівської обласної державної адміністрації, Марія Ярема, доктор біоетики, Роксолана Вороновська, керівник Центру сімейного бізнесу Львівської бізнес-школи, о. Орест Демко, ліцензіат морального богослов’я, бр. Констянтин Зінченко, СДБ, перекладач.

Президент Інституту релігії та суспільства Мирослав Маринович звернув увагу на значення сім’ї в суспільстві. Одним із важливих засад сімейного життя, на його думку, є любов. «Коли дитину в певному віці не навчити говорити, то вона потім втрачає здатність це робити,- пояснює він. – Те ж саме стається з любов’ю. Коли дитину не навчити любити до певного віку, тоді вона втрачає здатність розуміти взагалі це почуття». На його переконання,  такі люди потім страждають усе своє життя через те, що вони не знали від батьків любові і через це не вірять нікому. Не менш важливою засадою родини є й її відповідальність: «Саме із сімейного життя може починатися ланцюг безвідповідальності. Від цього простежуємо егоїзм людей. Часто люди чітко усвідомлюють свою гідність, але не гідність інших. Проблеми інших нікого не бентежать». Крім усього, на його думку, сучасній сім’ї необхідно вчитися долати стереотипи. Часто дітей виховують за такими принципами, як «не дай собі наплювати в душу», «вмій дати здачу». Та ці невинні фрази, які нібито готують дитину до життя, насправді призводять її агресію до інших. Наприклад, коли їй хтось наступить ненароком в транспорті на ногу, вона починає агресивно висловлюватися.

Як врятувати сім’ю? «Гадаю, тут важливе свідчення. Пригадаймо приклад сім’ї Дідул. Така родина може навчити всіх нас сімейного життя. Погляньмо, які діти виростають в радості любові на їх прикладі!», – підсумував промовець.

Натомість доктор з біоетики Марія Ярема докладніше розповіла про те, що конкретно Папа каже про стосунки в сім’ї. «Папа навчає, що подружня любов може вдосконалюватися через спілкування. Понтифік перераховує риси спілкування: усвідомлення відмінності чоловіка від жінки, інтонація постановки запитань, час спілкування», – додала викладач.

Ліцензіат морального богослов’я о. Орест Демко, переконаний, що даний Папський документ представляє духовне обличчя душпастирства сім’ї. «Наше душпастирське завдання полягає в тому, щоби супроводжувати сім’ю і допомогти їй усвідомити радість Благої вісті», – наголосив священик. За його словами, душпастирство родини не повинно бути  загальним, а конкретизованим: «Ми повинні бути уважними до обставин життя сім’ї. Якщо цього не зауважити, то не буде гідного плоду нашої опіки над сім’ями».  Священик переконаний, що потрібно допомогти людям усвідомити, що подружжя – це Таїнство початку великого шляху, на якому двоє людей є творцями своєї історії. Він переконаний, не лише священики, а й монахи та миряни можуть провадити таке душпастирство.

http://ucu.edu.ua/

катехизм

Молитва св. Папи Івана Павла ІІ за Україну в церкві св. Миколая на Аскольдовій Могилі

«О Всеблагая Діво Маріє, Зарваницька Богородице, дякую Тобі за ласку перебування на київській землі, з якої світло Євангелія поширилося по всій Україні. Тобі, Мати Божа і Мати Церкви, перед Твоєю чудотворною іконою віддаю у руки мою апостольську подорож в Україну.

Пресвята Мати Божа, покрий Твоїм Материнським Покровом усіх християн, чоловіків та жінок доброї волі, які живуть у цій великій країні. Провадь їх до Свого Сина Ісуса, Який для всіх є Дорогою, Правдою і Життям. Амінь».

редакційна колегія




http://askoldova-mohyla.org/uk/

 

Офіційний сайт жіночого вокального ансамблю "Аніма" УГКЦ св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі

 http://anima.askoldova-mohyla.org/