Середа, 24 травня 2017, 21:46

У церковному календарі святому Миколаю Чудотворцю, якого люблять усі діти, відведено аж три дні пам»яті. Власне, найвідоміший день 19 грудня – це день смерті святого (Зимовий Миколай), 11 серпня – день народження, а 22 травня  (Теплий Миколай)– день перенесення  мощей святителя Миколая з Мир Лікійських (сучасна Туреччина) в місто Барі, що на італійському півострові. Справа в тім, що в XI столітті  мусульмани робили замах знищити мощі святителя Миколая, шанованого всім християнським світом. Щоб врятувати їх від турків, які переслідували християн та руйнували їхні храми і святині, жителі міста  Барі, розташованого на березі Адріатичного моря, вирішили перевезти їх до себе.

Отож, 8 травня (за старим стилем) 1087 року корабель із  мощами Святого прибув до міста Барі, а 9 травня (22-го за новим стилем) мощі святителя Миколая урочисто було перенесено в церкву Святого Стефана  поблизу моря. Навіть торжество перенесення святині супроводжувалося численними чудотворними зціленнями хворих. У наш час мощі Миколая Чудотворця зберігаються в базиліці Святого Миколая в Барі. Вперше це свято було встановлено папою Урбаном ІІ в ХІ столітті. На честь святителя Миколая і далі споруджуються численні храми й монастирі, його ім’ям називають  дітей при Хрещенні. У кожному  християнському храмі, звісно, є образ святителя Миколая Чудотворця.

УГКЦ на Аскольдовій могилі також освячена на честь Миколая Мирлікійського Чудотворця. Тоді на престолі був папа Миколай |. Причому з давніх-давен храмове свято тут відзначають саме в день Теплого Миколая. Нагадаю, князь Аскольд також був хрещений іменем Миколай. До речі, цього року виповнюється 1135 років, як тут, біля церкви вбили князя Аскольда. Пам»яті князя Аскольда та з нагоди храмового свята Миколая Теплого на Аскольдовій могилі 22 травня відбулася Архиєрейська Божественна Літургія, яку очолив Єпископ Йосиф Мілян.  У святковому Богослужінні також брали участь 8 священиків.

Опісля молитви усі вийшли на подвір’я храму до дзвіниці. В 1935 році, коли нищилось кладовище, вона була також зруйнована, а тепер коштами парафіян – доброчинців отримала друге життя. Відновлено дзвіницю завдяки родині Василя та Олени,  мідний купол придбано за пожертви Арсенія Яценюка, за кошти родини Петра та Наталії виготовлено мідний хрест. Владика Йосиф провів Чин Освячення води. Окропив нею людей, освятив відновлену дзвіницю, а також  новий хрест. Усі присутні мали нагоду спостерігати процес підняття та встановлення хреста на бані відновленої дзвіниці.

Настоятель храму на Аскольдовій могилі отець Ігор Онишкевич не зраджує своїй традиції нагодувати усіх людей, особливо потребуючих. Під керівництвом їмості Антоніни парафіянки церкви, традиційно, приготували святкову трапезу.

«Тепер черга за карильйонами! – каже от. Ігор. -  Ми вже замовили 52 дзвони з відповідною механікою у Голландії. Фундатори карильйонів  – родина Олександра та Зої, долучилася до збірки коштів ціла наша парафія. Даний проект послужить і громаді нашої церкви, і Києва загалом. Адже на цьому музичному інструменті можна буде виконувати не тільки будь-яку церковну мелодію. Можливо, тут будуть збиратися музиканти зі всього світу J»

Слава Станіславська для «Оранти»

22 травня за новим стилем у церковних календарях відзначається свято Миколая Чудотворця. Цей день знаменує собою день перенесення мощей Святого Миколая Чудотворця з Лікії до італійського міста Бар. Уперше це свято було встановлене папою Урбаном II, що жив у XI столітті і був причетний до організації Першого Хрестового походу.

До українського церковного колендаря день Миколая у травні увів митрополит Єфрем при кінці ХІ ст., тож в Україні цей день святкувався.

В народі Микола Чудотворець — дуже популярний і шанований святий. Його ще називають Миколою Угодником, Теплим. Він є покровителем дітей, господарів, мореплавців. Микола Чудотворець — архієпископ Мир Лікійських народився біля 280 р. у місті Патари на південному узбережжі Малоазійського півострова. Він як і всі святі був дуже мужнім і терплячим, відбуваючи 20-літнє покарання під час гонінь імператора Діоклетіана.

Колись у цей день господарі виводили коней у поле на першу пашу і священики служили посеред села молебні та кропили коней свяченою водою. У цей час в полі вершники їздили верхи - "щоб нечиста сила коней не мучила". В народі уклалося декілька приповідок з цієї нагоди:

"Прийшов Миколай - коней випасай", "Юрій з теплом, а Микола з кормом", "Святий Юрій пасе корів, а Микола - коней".

Від цього дня починали стригти овець і сіяти гречку, тож склалася приповідка: "До Миколи не сій гречки і не стрижи овечки!"

На Київщині і на Поділлі у цей день був звичай робити "заздравні" (щоб усі були здорові) обіди, які називалися нікольщиною. Звідси пішла ще одна приповідка: "Понаставляли тих мисок, як на нікольщині!"

За народними віруваннями, святий Миколай є покровителем мореплавців. Козаки перед довгою мандрівкою морем завжди служили молебень Богородиці й Миколаєві Угоднику.

Чорноморські моряки розрізняють також двох Микол: морського і мокрого. Морський Микола керує кораблями, а мокрий - водами. Обидва Миколи завжди є невидимо присутні поміж моряками. Вважається, що, не звертаючись до святих по допомогу, отримаєш певну загибель. Тому під час бурі на морі моряки моляться святому Миколаєві про порятунок від нещастя, а у разі небезпеки потонути виносять на палубу образ Миколи Чудотворця і молять його про спасіння.

Джерело: Українські традиції