Головна

Успінський піст - Спасівка

icon-Bohorodycja01Християни перших віків до великих празників завжди приготовлялися постом і молитвою. З цієї священної практики зчасом розвинулися коротші чи довші пости. На першому місці стоїть тут Великий Піст перед світлим празником Господньої Пасхи. Перед празником Христового Різдва ввійшов у звичай піст Пилипівки. З особливого культу до святих верховних Апостолів Петра й Павла зродився піст Петрівки. А вкінці, прийшов наймолодший з чотирьох річних постів, піст Успінський. Ним ми приготовляємо себе до найбільшого празника Пресв. Богородиці, її святого Успіння. І в той спосіб наслідуємо пости й молитви Преч. Діви Марії, що ними Вона готовилася на стрічу Своєму Божому Синові у Своєму святому Успінні. Успінський піст знаний в нас також як Богородичний, Спасо-Богородичний чи Спасівка. Тут звернемо увагу на історію цього посту, час його тривання та його практику у перших віках християнської Руси-України.

ІСТОРІЯ УСПІНСЬКОГО ПОСТУ

Перші згадки про Успінський піст маємо щойно з 9-го століття. Як Петрівка й Пилипівка, так і цей піст увійшов у практику не дорогою церковного законодавства, але через звичай. З цієї причини довгий час у Греції було багато спорів як щодо існування цього посту, так і щодо його приписів і  часу  тривання.

Про цей піст нічого не згадує Устав Евергетицький з 11-го віку ані Устав царгородського Пантократорського манастиря з 1136 року. Подібно й Устави св. Теодора Студита і св. Атанасія Атонського ще до 14-го сторіччя не говорять про Успінський піст. З давніх Типіконів першу згадку про Спасівку має Типікон грецького Ніколо-Касулянського манастиря з 12-го віку в Калябрії, Італія. Тут на першого серпня є така заввага: "Царгородський патріярх Миколай І (895-925) про Чотиридесятницю Успіння Пресв. Богородиці: Є в нас ще інший піст, званий Пресв. Богородиці, що починається першого серпня і про який згадує Сьомий Собор у Нікеї  (920 року)".

Ранішу згадку про Богородичний піст знаходимо в посланні папи Миколая І (858-867) до болгарів, де він пише: "Свята римська Церква має здавен-давна звичай зберігати такі пости: по 40 днів перед Пасхою, після 50-ниці, перед Успінням Марії Богородиці, а також перед празником Господнього Різдва". Автентичність цього послання деякі автори ставлять у сумнів.

В творі "Про три Чотиридесятниці", що його приписують антіохійському патріярхові Анастасієві Синаїтові (6-ий вік) є мова про Успінський піст як такий, що відділився від Петрівки, бо вона перзісно тривала від неділі Всіх Святих до празника Успіння, а відтак з Петрівки був винятий місяць липень.

Атонські монахи коло 1085 року запитували царгородського патріярха Миколая Граматика про пости, між якими передусім їм розходилося про Успінський піст. Відповідь патріярха була: "В місяці серпні був перед тим піст, але його перенесено, щоб не сходився з поганським постом, що був у тому часі. Одначе і тепер ще багато людей постять у тому часі, щоб захоронити себе перед недугами".

Успінський піст у візантійській державі в 11-12 віках почав щораз більше входити в життя. Архиєпископ Палестинської Кесарії Анастасій, що жив коло 1090 року, щоб заохотити вірних до зберігання цього посту, видає про нього осібну розвідку, де він пише: "Піст перед Успінням Пресв. Богородиці передали нам св. Отці й божественні патріярхи і його чесно заховують усі міста і країни православних, а передусім велике й щасливе місто Костянтино-піль та Велика Церква". Вкінці, азтор робить заключення, що цей піст уже був у практиці ще до цісаря Льва Мудрого (886-911). Справа Успінського посту була темою нарад Царгородського Собору 1166 року за патріярха Луки Хрисоверга (1156-1169) і цісаря Мануїла Комнена (1143-1180). Собор потвердив практику цього посту.

Нікон Чорногорець, монах Чорної Гори коло Антіохії, що жив у другій половині 11-го сторіччя, про Успінський піст каже, що ті, що його не заховують, не мають на те основи в давнині,   ані ті,  що   його   зберігають,   не   мають опертя   на   апостольському   переданні,   але  на звичаю,   до речі, дуже давнім, наступних віків.

ЧАС ТРИВАННЯ І ПРИПИСИ СПАСІВКИ

У грецькій Церкві довгий час не було однозгідности, як щодо часу тривання Петрівки і Пилипівки, так і щодо часу тривання Успінського посту. Патріярх Вальсамеу (|1204)) подає, що за його часів одні заховували всі три пости, це є Петрівку, Спасівку і Пилипівку, та що час їхнього тривання був той, що й сьогодні, а інші зберігали тільки Петрівку й Пилипівку, а про Успінський піст і чути не хотіли. Він у своїх посланнях боронить Богородичний піст і наказує його зберігати. Притім він покликується на Царгород-ський Собор з 1166 року, який цей піст не лише потвердив, але й означив його час від  1-го до 15-го серпня.

Успінський піст у давнину буз строгіший від Петрівки й Пилипівки, але лагідніший від Великого Посту. В понеділок, середу й п'ятницю цього посту була наказана суха їжа, це є хліб, вода й сушені овочі, а в вівторок і четвер дозволялося на варену їжу,але без оливи. В суботу й неділю був дозвіл на вино й оливу, а в день Господнього Пе-реображення і на рибу.

Наш Львівський Синод з 1891 року дає однакові приписи щодо Петрівки, Спасівки й Пилипівки, а саме, в понеділок, середу й п'ятницю Собор дозволяє на набіл, а в інші чотири дні тижня на їжу м'яса. В цих чотирьох днях духовні особи мають перед обідом і вечерею проказувати 50-тий псалом, а миряни обов'язані відмовити 5 Отче наш і 5  Богородице Діво.

УСПІНСЬКИЙ ПІСТ НА РУСИ-УКРАЇНІ

Як у греків, так і в нас якийсь час не було одної думки щодо згаданих постів. Вправді про ті пости в нас маємо вже свідоцтва з другої половини 11-го століття, але вони неясні і деколи собі противорічать. Київський митрополит Георгій (1072) у своїм "Білеческім Уставі" дає знати, що за його часів були в нас всі три згадані пости. Петрівка й Пилипівка починалися в тому самому часі, що й сьогодні, а Успінський піст деякі скорочували. Митрополит Георгій наказує заховати Богородичний піст від 1-го до 15-го серпня (§14), але про його приписи нічого не говорить. Зате Студитський Устав патріярха Олексія, що його в нас завів Преп. Теодосій Печерський за часів митрополита Георгія, говорить тільки про Різдвяний піст, а про Петрів і Успінський нічого не згадує. І саме тому, що цей Устав нічого не говорив про Успінський піст, то деякі не лише його скорочували, але й зовсім не заховували. Подібно й незнані нам поіменно три автори  "Учительних  Слів"   домонгольської доби  говорять тільки  про Петрівку й  Пилипівку, а про Спасівку не згадують.

По нападі монголів знані нам два свідоцтва відносно цих трьох постів: митрополита Максима (1283-1305) і митрополита Фотія (Н08-1431). Митрополит Максим у своїм "Правилі" для цілої руської Церкви подає подрібні приписи відносно різних постів та їхніх часів. Про три пости він пише: "Ще передали нам св. Собори піст св. Апостолів. І коли празник св. Апостолів випаде в середу або п'ятницю, то не можна християнам їсти м'яса, а празнувати святий день і їсти рибу... Також установили піст у місяці серпні перед Успінням св. Богородиці. Першого дня серпня, в який би день він і не випав, не їсти м'яса ані риби. В празник Пресв. Богородиці, якщо випаде в середу або п'ятницю, то не можна їсти м'яса, але задля Пресв. Богородиці дозволяється їсти рибу... І установили піст впродовж сорок днів перед святим і великим таїнством Різдва по тілі Господа нашого Ісуса Христа". Митрополит Максим не згадує про Великий Піст, бо щодо нього не було сумнівів чи спорів. "Правило" митр. Максима розіслане по всій руській Церкві мало для всіх обов'язуючу силу і майже на ціле століття в тій справі вже не було якихсь розходжень.

Митрополит Фотій у своїм окружнім посланні до всього духовенства напоминає священиків, щоб вони вчили нарід свято зберігати всі чотири пости: Великий, Петрів, Успінський і Різдвяний.

о.Ю.Я.Катрій: «Пізнай свій обряд».

http://olha-church.org.ua/

катехизм

Молитва св. Папи Івана Павла ІІ за Україну в церкві св. Миколая на Аскольдовій Могилі

«О Всеблагая Діво Маріє, Зарваницька Богородице, дякую Тобі за ласку перебування на київській землі, з якої світло Євангелія поширилося по всій Україні. Тобі, Мати Божа і Мати Церкви, перед Твоєю чудотворною іконою віддаю у руки мою апостольську подорож в Україну.

Пресвята Мати Божа, покрий Твоїм Материнським Покровом усіх християн, чоловіків та жінок доброї волі, які живуть у цій великій країні. Провадь їх до Свого Сина Ісуса, Який для всіх є Дорогою, Правдою і Життям. Амінь».

редакційна колегія




http://askoldova-mohyla.org/uk/

 

Офіційний сайт жіночого вокального ансамблю "Аніма" УГКЦ св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі

 http://anima.askoldova-mohyla.org/