Четвер, 19 жовтня 2017, 21:11

Фестиваль давнього церковного співу «Під Покровом», який організував Львівський літургійний центр «Передання», став особливою й неповторною сторінкою фестивального життя Львова. Свідченням тому була велика кількість хорових колективів з різних міст України, різні локації, знамениті храми та насичена програма кожного фестивального дня.

Фестиваль давнього церковного співу “Під Покровом” тривав впродовж 13-15 жовтня 2017 у ясні сонячні дні львівської осені. Ці дні, сповнені радісного, трепетного і піднесеного співу, достойно зодягнули в звукові шати одне із найбільших шанованих в Україні церковних свят – Покрову Пресвятої Богородиці. Це празник також усіх воїнів та захисників України, можливо тому, в цей день молитва мала бути не лише промовлена, але й натхненно проспівана, адже українське військо, і вся наша країна потребує тепер особливого заступництва та милостей Пресвятої Богородиці.

Практика давнього церковного співу

Церковний спів є невід’ємною частиною Божественної Літургії. Традиція церковного співу в Україні сягає витоками часів Київської Русі, адже після прийняття християнства і побудови перших храмів, наші предки перейняли з Візантії не лише обряд, але й сакральний спів. Тривалий час церковна музика була одноголосою, тобто виконувалася в унісон. Така єдність у співі була символом Єдиного Тіла Христової Церкви.

Символічно, що Фестиваль Давнього Церквого Співу “Під Покровом” в перший день завітав до стін Львівської національної музичної академії ім. М.В.Лисенка. Саме у стінах академії, де виховуються нові і нові покоління музикантів, вивчається і досліджується церковний спів – його витоки, джерела, особливості виконання. Теорія і практика в цей день стали єдиним цілим. Адже саме завдяки поєднанню цих двох векторів можливо йти шляхом відродження давньої музики. Тому дуже важливим є те, що фестиваль “Під Покровом” і його організатори –літургійний центр «Передання» почали з важливого кроку об’єднання цих двох складових заради єдиної цілі.

До слова запросили відомого українського дослідника вітчизняних Ірмологіонів (друкованих нотних збірок церковних одноголосих напівів) – проф. Юрія Павловича Ясіновського, а також співачку Наталію Половинку, яка щорічно, проводить творчу майстерню “Ірмос” з виконання давнього церковного напіву.

Окрім цієї події, в перший день фестивалю відбулася Святкова Архиєрейська Велика Вечірня з Литією у соборі св. Юра, а по її завершенні – вітальне слово учасникам фестивалю від митрополита Ігоря Возьняка та вечірній духовний концерт.

Під оберегом Покрову

14 жовтня у храмі Покрову Пресвятої Богородиці отці селезіян розпочався другий фестивальний день. В Архиєрейській Божественній Літургії у служінні владики Гліба Лончини взяв участь хор «Клірос», що стало святковим подарунком для всіх прихожан і гостей храмового торжества.

Радісною подією цього святкового дня став вечірній концерт у храмі Преображення ГНІХ, який зібрав чисельну аудиторію поціновувачів давнього церковного співу. Вечір почався зі спільної молитви під «супровід» усіх хорів-учасників, що налаштувало слухачів на особливу атмосферу: цьому сприяла і відмінна акустика храму і відчуття благоговіння, яке притаманне святині.

Ведучою вечору була співорганізаторка фестивалю, учасниця хору «Клірос», Неля Ільченко, котра після спільних молитов привітала учасників та наголосила на важливості проведення подібних заходів, потребу саме в такій музиці та попросила слухачів звертати увагу на зміст піснеспівів і особливий словесний вислів музичних текстів.

Першою виступила Група дослідження церковного співу під керівництвом Юрія Йосиповича, що була утворена нещодавно. У виконанні цього колективу прозвучали знані піснеспіви «Величит душа моя Господа», «Благослови душе моя Господа» візантійського розспіву та «Слава в вишніх Богу».

Наступним виступив тернопільський хор «Евфата»  (керівник – Наталія Буда), виконання якого відрізнялося динамічністю і молитовним звучанням. Особливістю виступу колективу став піснеспів,  призначений для Вечірньої служби «Світе тихий» ужгородського розспіву.

Наймолодшими учасниками фестивалю став дитячий хор храму Покрови Пресвятої Богородиці під керівництвом Мар’яни Рудяк з м. Надвірна. Цей колектив нікого не залишив байдужим та зібрав найбільше аплодисментів.  У виконанні хору прозвучали «Богородице Діво радуйся» знаменного розпіву, воскресний тропар з Утрені «Днесь спасенія міру бисть» та ін. Вразив об’єм підготовленої програми та складність піснеспівів, яке діти доносили щиро та впевнено. Приємно здивували чудові однострої, які підкреслювали, без перебільшень, «ангельський» вигляд дітей.

Ідеальну чистоту звучання продемонстрував київський хор «Аскольд». Камерний склад, добре ансамблеве поєднання голосів, вдало підібрані піснеспіви, витончена харизма диригента – все це сприяло неймовірному піднесенню і дозволило слухачам немов перенестися до часів давньої Візантії ХІ ст.

Рівно ж вразив хор «Феліціо» з м. Надвірна Івано-Франківської області. Передовсім кількістю учасників і камерністю звучання. Хор представив об’ємну програму (тривалістю близько 20 хв) і ряд давніх церковних наспівів, для яких характерною була мережна орнаментика мелодій.

Останнім виступив знайомий львівській публіці хор «Клірос»,  який святкував другу річницю від часу заснування. У майстерному виконанні цього колективу сумніватися неможливо, адже ним були представлені напіви не тільки різних століть, з хвилюючою динамікою звучання, різноманітністю стилів і особливим духовним чаром молитви.

Хоч концерт тривав достатньо довго, однак вдячна публіка навіть не думала розходитись. Теплими словами до організаторів та слухачів закінчувався виступ кожного хорового колективу і як підсумок – спільна молитва, прослава Бога та Богородиці.

У неділеньку святую…

Недільний ранок для більшості львів’ян починається з Божественної Літургії. У десятках львівських храмів співали колективи з багатьох міст України. Це підкреслило масштаб та значення фестивального дійства для цілого Львова. Замість звичного для прихожан львівських церков багатоголосного співу зазвучала давньоукраїнська і візантійська монодія. Звучання впівголосу, відсутність різких динамічних контрастів, некваплива, плавна мелодія на фоні ісону… Все це створило неймовірну атмосферу в храмах – немов у сиву давнину.

Логічним продовженням літургії став виступ хору «Клірос», який виконав декілька церковних творів. Так почався третій день фестивалю. Ввечері містян та гостей міста чекав заключний концерт у храмі святого Архистратига Михаїла при монастирі святого обручника Йосифа монахів Студійського уставу УГКЦ.

Перед виступом колективів була спільна молитва до Матері Божої, її Покрову.

Ведуча концерту влучно підмітила, що важливим сегментом фестивалю є її сакральна складова, її особлива співвіднесеність з молитвою цілої Церкви. Прихожани мали змогу помолитися разом з хоровими колективами різних куточків України, послухати традиції співу інших регіонів. Окрім греко-католиків на фестивалі були представники і іншим українських церков. Як влучно зазначив ієрм. Лука Михайлович, підкресливши, що давня музика вказує нам на єдність колись єдиного українського християнства і є проповіддю і знаком церковної єднання.

Відкрив «концертну» програму хор «Аскольд» (м. Київ) храму святого Миколая Чудотворця (м. Київ). Керівник хору – Ольга Засадна. У їхньому виконанні прозвучало декілька творів, зокрема «Милість мира» візантійського розспіву та Богородичний догмат шостого гласу «Хто тебе не ублажит» в обробці Олександра Кошиця.

Молитву до Богородиці та «Господи помилуй» проспівали  присутні гості разом з Наталією Половинкою. Особлива харизма відомої співачки ввела всіх присутніх в єдине таїнство пісенного славословія. Спів співачки створил у храмі атмосферу особливого просвітлення та благодаті.

До душі пройняли щирістю виконання сестри Святопокровського жіночого монастиря студійського уставу УГКЦ (м. Львів). Сестри виконали «Іже херувими», «Прийдіте людіє», задостойник  «Пасхи» та «Діва днесь».

З цікавою та різноманітною програмою виступив хор «Етерія» (м. Львів): грузинський піснеспів «Богородице ти є си лоза істинная», вірменський наспів, адаптований на українську мову відомим львівським протопсалтом Андрієм Шкраб’юком. Керівник хору Олена Денис, згадувала про те, що до давньої музики колектив прийшов не відразу. Спочатку це були українські композитори – К. Стеценко, згодом Д. Бортнянський, і аж потім – монодія.

Трохи згодом виступив хор Святовасилівського монастиря УПЦ КП (м. Луцьк). Керівник колективу – ігуменя обителі мати Анастасія. «Трисвяте», фрагмент Акафісту до великомучениці Катерини дали змогу познайомитися з традицією співу у виконанні сестер.

Наприкінці концерту прозвучали піснеспіви «Покров твой», «Тебе Бога хвалим» та інші давні гимни у виконанні хору церкви Всіх святих Мукачівської єпархії УГКЦ (м. Ужгород) під керівництвом Світлани Глеби. Виступ цього колективу познайомив слухачів також з давньої пісенною традицією Закарпаття.

Після концерту ієромонах Лука Михайлович, керівник літургійного центру «ПЕРЕДАННЯ» подякував учасникам, організаторам та гостям фестивалю. Поділився ідеями відносно плекання літургійної традиції співу на майбутнє, розповів про справу відродження української богослужбової практики.

Вважаємо, що мета фестивалю  – донести до широкого загалу багату літургійно-музичну традицію давньої української богослужбової культури – була досягнута, насамперед через розумінням кожного, що давня церковна музика – це той невід’ємний пласт нашої духовної і літургійної культури, який глибинно вводить людину у таїнство єднання з Творцем.

Фото – зі сторінки літургійного центру “Передання” у Facebook

Три дні фестивалю відвідали три рецензенти: Стефанія ОЛІЙНИК, Валентина МАРУНЯК, Вікторія ШЕРШУН

http://moderato.in.ua/