Головна

Пам’яті Мелетія Смотрицького

melНа Аскольдовій Могилі помолилися за упокій душі Мелетія Смотрицького – церковного та освітнього діяча, письменника; пам’ять якого вшановується 6 січня.

Мелетій Смотрицький – надзвичайно цікава, та водночас достатньо суперечлива постать в церковному житті. Він народився приблизно в 1575 році в селищі міського типу Смотрич, що неподалік від Кам’янця-Подільського. При хрещенні отримав ім’я Максим. Його батько - Герасим Смотрицький був високоосвіченою людиною, займав посаду міського писаря в місті, а також був першим ректором Острозької школи. Батько Мелетія добре володів грецькою, старослов’янською та латинською мовами. Він хотів дати синові хорошу освіту, тому забрав хлопця на навчання до Острога.

Та з часом, він відправляє Мелетія навчатися до Вільна в єзуїтську Академію, яка на той час добре славилася та перебуває на дуже високому рівні. Хлопець міцно прив’язується до православ’я. В Академії Мелетій навчається близько чотирьох років, де вивчає вищі дисципліни. А опісля їде ще на студії до Німеччини: Шлеська, Вроцлава і Нюрнбергу, де навчався ще три роки. Коли юнакові виповняється 25 років, він стає добре сформованою особистістю, як в релігійному, так і національному плані.

В 1608 році Смотрицький вступаючи до Віденського православного братства, починає активно боротися проти унії. А в 1610 році видає книгу "Тренос або плач Східної церкви", приводом якої послужила сутичка між православними та прихильниками Берестейської унії, а також відібрання у віденських православних братського Троїцького монастиря.

З часом, Мелетій починає спілкуватися з ченцями монастиря Пресвятої Тройці: Йосафатом Кунцевичем, Йосифом Рутським та Левом Кревзою. Тоді, Смотрицький дуже старанно перекладає Псалтир та Новий Завіт з грецької мови на слов’янську, чим робить корисну справу для руського народу, а також видає «Слов’янський словник», «Граматику» та видання старослов’янського Часослова з багатьма Службами і молитвами. За написання книг: «Словник» та «Граматика», Мелетій здобуває велику прихильність та пошану від людей, його починають називати батьком православ’я та захисником віри. Його праці не тільки передруковуються, а й переписуються, про них кажуть, що ті володіють умами українського та білоруського православного люду.

В 1619 році Смотрицький приймає чернечий постриг, а в 1620 році Єрусалимський патріарх висвячує Мелетія на єпископа Полоцької архиєпархії. Після цього, Смотрицький починає активно протидіяти архиєпископу Полоцькому Йосафату Кунцевичу, з яким він був знайомий ще за часів перебування у Вільно. Він пише проти Йосафата агітаційні та провокаційні листи до жителів архиєпархії Полоцька, Вітебська, Орші, Могилева та інших міст, а також, православним віряням вдається налаштувати проти нього, і канцлера Лева Сапіга. Агітація Мелетія Смотрицького збунтувала проти законного пастиря майже всю Полоцьку єпархію.

Та Йосафат не здається, він робить все, що в його силах: спілкується з людьми, проводить візитацію своїх парафій по містах і селах. Однак, на багатьох парафіях люди організовують проти нього різні змови, про які він добре знає і добровільно йде на жертву мучеництва. Господь Бог дає пастирю Йосафату вінець мученика за віру. 12 листопада 1623 року відбувається розправа над Йосафатом Кунцевичем, котрий був відомий своєю побожністю і святістю. Тож вістка про його мученицьку смерть розійшлася навіть за межі Речі Посполитої.

З часом, Смотрицький  усвідомлює, що смерть святого Йосафата була Божим Провидінням у порятунку збереження Унії. І починає роздумувати над своїми провинами, скільки нашкодив словом і пером Богові, Церкві і народові. А 6 липня 1627 року, у місті Дубно перед митрополитом Йосифом Рутським, Смотрицький дає згоду стати уніатом, визнає своє католицьке «сповідання віри», а також пише листи до Рима - до Папи Урбана VIII і Конгрегації пропаганди віри. А після таємного навернення до унії, Мелетій починає працювати посередником між унійними та православними ієрархами, а його полемічна діяльність підпорядковується меті - припинити міжконфесійну боротьбу на «руських» землях.

Особливих зусиль, Смотрицький докладає для підготовки Київського синоду в 1628 році, запланованого, як крок до об’єднання Православної та Унійної церков. Свої тодішні погляди, Смотрицький викладає у книзі «Апологія моєї мандрівки до країв східних», яка друкується у Львові в 1628 році. Основною частиною цієї книги, стає критика теологічної частини творів «руських» письменників - полемістів кінця XVI - початку XVII ст. - Стефана Зизанія, Христофора Філалета, Клірика Острозького, котрі на думку Смотрицького поширювали єретичні вчення, чим призвели до розколу «руського» населення та конфесійного протистояння.

За такий зміст книги «Апологія», 15 серпня 1628 року на Київському соборі, Смотрицького погрозами змушують відректися від написаного та спалити книгу. Після чого, в тому ж році, Мелетій Смотрицький відкрито переходить до унії й отримує Дерманський монастир.

Смотрицький, вже до кінця свого життя спокутує провину і наполегливо працює для єдності Церков. Навіть під час недуги, відмовляється від їжі, роздумує, пише та проповідує, як порятувати Україну, не відкидаючи власного спасіння. Стан здоров’я його погіршується, він часто страждає від простуди,  сильно виснажується від невтомної праці та важких пережитків. А після смерті святого Йосафата, уподібнюється до Нього: бичує своє тіло, спить на твердій постелі.

Мелетій Смотрицький перед смертю пише заповіт та робить загальну сповідь з усього свого життя, з радістю приймає Святе Причастя, та дякує Богові, що скоро перейде до Вічності. Наперед заготовивши труну, просить про скромну посмертну одежу. Також, пише тестамент та просить передати його митрополитові Рутському після його смерті. Перевіривши всі свої рукописи, єретичні просить спалити в його присутності, а все інше, передати Рутському. Він часто сповідається, та встигає прийняти Святу Тайну Оливопомазання.

27 грудня 1633 року, Мелетій Смотрицький помер у Дерманському монастирі, де й був похований.

Ольга Мельникович, спеціально для «Оранти» 

 

катехизм

Молитва св. Папи Івана Павла ІІ за Україну в церкві св. Миколая на Аскольдовій Могилі

«О Всеблагая Діво Маріє, Зарваницька Богородице, дякую Тобі за ласку перебування на київській землі, з якої світло Євангелія поширилося по всій Україні. Тобі, Мати Божа і Мати Церкви, перед Твоєю чудотворною іконою віддаю у руки мою апостольську подорож в Україну.

Пресвята Мати Божа, покрий Твоїм Материнським Покровом усіх християн, чоловіків та жінок доброї волі, які живуть у цій великій країні. Провадь їх до Свого Сина Ісуса, Який для всіх є Дорогою, Правдою і Життям. Амінь».

редакційна колегія


  • ПОЖЕРТВА

реквізити парафії для пожертв:

РГ УГКЦ Парафії Св Миколая на Аскольдовій Могилі,

код: 20051904 Ощадбанк АТ,

iban:  UA543226690000026003300218570





http://askoldova-mohyla.org/uk/

 

Офіційний сайт жіночого вокального ансамблю "Аніма" УГКЦ св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі

 http://anima.askoldova-mohyla.org/