Середа, 13 травня 2020, 12:10

Владика Богдан Дзюрах окремим пунктом застановився над темою людського здоров’я. Сьогодні, у період пандемії коронавірусу, це питання особливо турбує багатьох людей. Але чи завжди ми вірно ставимося до нього та плекаємо його?

За словами владики Богдана, ми не можемо дивитися на власне здоров’я лише частково, беручи до уваги тільки фізичний, тілесний вимір. «Вияв повного людського здоров’я — це поклоніння живому Богові. Бо людина, яка прагне бути здоровою тілесно і душевно, тобто здоровою у повноті, обов’язково скеровуватиме свої думки і кроки до храму, назустріч Богові», — зазначив проповідник.

«Треба молитися, щоб в здоровому тілі був здоровий дух»

Зокрема, такий інтегральний підхід до людського здоров’я був знаний ще у давньому Римі, на початках зародження медичної справи. «Це розуміли навіть давні римляни, коли казали: „Треба молитися, щоб в здоровому тілі був здоровий дух“. Комуністи свого часу вирішили проігнорувати першу частину цього давнього і перевіреного людським досвідом рецепту повного здоров’я і залишили з нього недолуге пропагандистське гасло: „В здоровому тілі здоровий дух“. Позбавлене своєї духовної основи це гасло стало ще однією ширмою для богоборчого кривавого режиму, який нещадно нищив мільйони людських душ і людських тіл. Жахіття цього божевільного терору ще й досі не „оцінені“ належним чином судом історії і людства, а його уроки, здається, теж ще не засвоєні, як треба», — підкреслив архиєрей.

Чи знаходимо ми місце для своєї душі?

Відтак проповідник поставив запитання: «Бо як інакше пояснити те, що навіть християнські батьки нерідко виправдовують відсутність своїх дітей в неділю на катехизації тим, що, мовляв, мусіли відвести їх на танцювальний гурток чи спортивні заняття? Хіба у цьому не чути відгомін радянського безбожного менталітету, турботи виключно про тіло, або передовсім про тіло, не раз навіть коштом вічної загибелі власної душі і душ своїх найближчих?»

У цьому ж контексті, за словами владики Богдана Дзюраха, виникають актуальні запитання виходу із карантину, до якого ми поступово наближаємося: «Або як інакше розуміти те, що державна влада, плануючи довгоочікуваний вихід з карантину, сором’язливо, проте, мабуть, цілком свідомо ігнорує духовні потреби віруючих громадян, не пропонуючи ніяких змін в своїх дотеперішніх розпорядженнях і постановах стосовно публічних богослужень? Чи тут не стають явними пріоритети, притаманні нашим можновладцям, коли на привілейованому місці в них — великий бізнес; відтак — під тиском громадськості — вводяться послаблення для приватних підприємців, — і добре, бо більшість з них на межі виживання; про харч для тіла надалі дбатимуть крамниці і супермаркети (мабуть кожен з вас минулого тижня принаймні раз був у крамниці і знає, що густота відвідувачів там незрівнянно більша, ніж у пересічному храмі в цю неділю); про наш естетичний вигляд дбатимуть салони краси і перукарні; знайшлося місце навіть для розваг, бо ось на радість вболівальникам відновлюється чемпіонат України з футболу. У цьому списку не знайшлося місця тільки для одного — для людської душі!»

Деморалізоване суспільство ніяк не можна вважати здоровим!

Підсумовуючи, Секретар Синоду Єпископів застерігає перед таким викривленим та частковим розумінням людського здоров’я: «Так, наче б ще за життя хотіли відділити людську душу від смертного тіла українських громадян. Про тіло слід подбати, а душу можна мовчки закопати у могилі ігнорування і забуття. Благо, саме релігійне середовище, стигматизоване деякими упередженими ЗМІ, не надто поспішає нагадувати про свої Богом дані не привілеї, а права, які до того ж гарантує Конституція!»

Таким чином, продовжуючи свою проповідь, зазначає архиєрей, «повернення до „нормальності“ слід було б починати саме від відновлення духовного життя, яке лежить в основі кожного здорового суспільства». «Бо деморалізоване суспільство ніяк не можна вважати здоровим! У такому суспільстві тяжко жити і неможливо залишитися повністю здоровим. Бо вірус безбожництва і гріха загрожує здоров’ю людини і всього народу не менше, ніж матеріальні віруси і смертоносні пандемії. І наш народ вже мав подібний і болючий досвід…» — мовив єпископ.

«Однобічне піклування про здоров’я тіла без чуйності над станом людської душі рано чи пізно неминуче призведе до чогось значно гіршого, — про це не варто забувати!» — резюмував Секретар Синоду Єпископів владика Богдан Дзюрах.

Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ

Джерело: https://synod.ugcc.ua/