Жебраю
Субота, 16 жовтня 2010, 00:33
Жебраю
відкрити очі зранку і згадати про Тебе
не про дитину роботу хворобу кохання
жебраю
залишити каву й сніданок щоб не спізнитись до Церкви
жебраю
не дивитись на плаття і моди в небі наряди ще кращі
жебраю
щоб підняв Ти зарплату а не директор
жебраю
під подушкою не робити схованки
ділитись цукеркою молитвою тим чого не маю вірою
схожою бути на сестричку Терезу із середини не зовні
жебраю
бачити Твоє Милосердя в зубному лікарі в П’ятницю
жебраю
радість Тобі віддавати як серце стрибає під хмари
жебраю
вдячність
за хвилі колючки каміння
пташку у небі комашку на рукаві незнайому
павучка що на нитці несе Твою Ніжність
жебраю
життя кульбабки що сивіє раптово
а перед смертю лисіє
себе роздаючи вітру там де не знає
жебраю
щоб знаходивсь завжди хтось святіший за мене
щоб пиха моя пішла погуляти
жебраю
ум свій сховати в фартух Марії
коли він заходить за розум
про нечекання дзвінків листів смс
жебраю
щоб забрав Ти що прилипло вросло накипіло
про те що
втікає
втікає
втікає
як забуваю про жебрання це
- Твою Присутність
... дякую що вухо Твоє Добрий Боже
таке велике як Серце
Вікторія Кочубей