Леся Українка як євроінтегратор України. Неймовірна ерудиція та знання культури Західної Європи
Вівторок, 09 лютого 2021, 23:30
Про Лесю Українку (1871–1913) в нас написано й говорено багато. До 150-річного ювілею ще чимало до цього додасться. Геніальну письменницю представляли й представляють у різних іпостасях – у радянські часи вона поставала соціалісткою, революціонером-демократом, зараз говорять про її модернізм, неоромантизм, фемінізм, навіть містицизм…
Прохолодне ставлення до Росії
Щоправда, чомусь не дуже звертається увага на неймовірну ерудицію Лесі Українки, на її прекрасне знання європейської (власне, західноєвропейської) культури, яка й мала вплив на письменницю. І це при тому, що народилася Леся на теренах Російської імперії, де переважно й жила. Однак до російської культури, загалом до російського життя ставилася вона, скажімо так, без ентузіазму. Зокрема, це бачимо в її драматичній поемі «Бояриня».
Add a commentШкола біоетики УКУ про вакцини від Covid-19 та етичні виклики
Вівторок, 09 лютого 2021, 11:03
Фахівці Школи біоетики УКУ, яку очолює отець-доктор Ігор Бойко, відповідають на запитання про етичні виклики, пов’язані з вакцинами проти Covid-19.
У період пандемії, перед обличчям невидимого ворога Covid-19, суспільство переживає безпрецедентний для сучасної історії стан непевності. Напруження спричинене також і тим, що кожна людина в різних сферах свого життя повинна приймати рішення, які впливають не тільки на власне здоров'я, але й на здоров'я інших: від того, чи носити захисну маску, до того, чи щепитися від Covid-19. Зокрема, коли це заторкує моральні питання. Саме тому в такій ситуації надзвичайно важливо мати доступ до достовірної інформації, що походить з авторитетних джерел.
Add a commentЧитати далі: Школа біоетики УКУ про вакцини від Covid-19 та етичні виклики
Святий Йосафат Кунцевич – його життя і доба. Ч.-10
Історичні постаті у християнстві
Субота, 06 лютого 2021, 11:24
РОЗДІЛ IX ДОЛЯ МОЩІВ СВ. ЙОСАФАТА КУНЦЕВИЧА
Пошанівок та почитання мощів св. Йосафата почалися зараз після його мученичої смерти, ще перед проголошенням Йосафата Блаженним та Святим. Від часу зложення їх у соборі Св. Софії в Полоцьку, вони стали метою численних паломництв і місцем чудесних уздоровлень, духовних навернень, про що вже була згадка вище. Гробниця Мученика стала оздобою і неоціненим скарбом Полоцька. Перед мощами Йосафата висіли численні золоті й срібні подячні таблиці, ікони, образи, лямпади, багаті дарунки тощо ( Guepin Alphonse, Un Apotre de I’Union des Eglises au XVII siecle, Saint Josaphat et I’Eglise Greco-slave en Pologne et en Russie, Tome II, Paris-Poitiers 1898, pag. 139-140).
Add a commentЧитати далі: Святий Йосафат Кунцевич – його життя і доба. Ч.-10
Сторінка 72 з 1372
