Привітання Блаженнішого Любомира на Різдво ГНІХ 2009 року
Понеділок, 05 січня 2009, 13:29
Високопреосвященним і Преосвященним Владикам,
Всесвітлішим і Високопреподобним отцям,
Преподобним ченцям і черницям,
Дорогим у Христі сестрам і братам мирянам
Мир і Боже благословення!
Дорогі у Христі, через кілька днів ми будемо святкувати Різдво Господа нашого Ісуса Христа, надзвичайно важливу подію для кожного і кожної з нас, для наших родин, для громад, для народу, для Церкви і для всього людства. Ця подія настільки важлива, що ми навіть ділимо історію людства на роки до народження Ісуса Христа та після Його народження. І робимо це не принагідно чи випадково, а на підставі глибокого усвідомлення, що світ до Його приходу на землю сильно відрізнявся від світу, який настав після Його приходу. Так само і з життям кожного і кожної з нас. Коли ми втілюємося в Ісуса Христа через святе таїнство Хрещення, пізнаємо Його і зустрінемося з Ним, наше життя набуває іншого, нового, кращого вигляду. Пізнати, зрозуміти, відчути ту близькість Бога до нас та можливість нашої близькості до Господа - це річ, яка цілковито змінює наше уявлення про людське життя, наше відчуття самих себе, власного життя і життя людства загалом.
Вітаючи вас із святим празником, який от-от настане, сердечно бажаю кожному із вас, як і собі самому, щоб у ці святі дні ми могли наблизитися до Господа Бога, відкрити своє серце до Його любові, прийняти Його, зрозуміти, що Він перший полюбив нас і що зміст нашого життя - відповісти на Його любов своєю любов‘ю, любов'ю до Нього та до всіх своїх ближніх.
Читати далі: Привітання Блаженнішого Любомира на Різдво ГНІХ 2009 року
Різдво Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа
Понеділок, 05 січня 2009, 13:22
7 січня 2009 року
Різдво Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа
- Коротка історія свята
- Про ікону празника
- Тропар та кондак
- Празничний Апостол
- Євангеліє
- Проповідь
Коротка історія
Протягом трьох перших сторіч християни не мали окремого празника Христового Різдва. У той час був тільки празник Богоявлення, яке святкували 6 січня. Цей празник поєднував у собі і Христове Різдво і Хрещення Ісуса в ріці Йордані. Грецьке слово "Епіфанія" чи "Теофанія", що значить "З'явління" чи "Богоявлення", у перших віках християнства означало не тільки появу Ісуса Христа при його хрещенні, але і його появу на землі, тобто його народження.
Про давню злуку цих двох празників і їхнє святкування в один день свідчить тотожний уклад у нашому богослуженні. Схема богослужби цих празників одна й та сама. Обидва мають навечір'я з постом, Літургію святого Василія Великого з вечірнею у навечір'я, царські часи, велике повечер'я зі співом "З нами Бог", на Літургії "Єлици" і т. п. Різниця в їхньому богослуженні полягає тільки у змісті богослужби.
Читати далі: Різдво Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа
Поворот від магнетизму до духовних релігій
Понеділок, 05 січня 2009, 13:13
Напередодні християнства
Збігає друге тисячоліття від народження Ісуса - засновника світової релігії - християнства, яка стала основою західної цивілізації. Християнство стало завершенням духовного повороту, здійсненого в першому тисячолітті до нашої ери - в період, який вчені називають осьовим часом Сватової історії людства. До цього часу панували магічні релігії, Бога шукали поза людиною, а світогляд формувався міфами. Світ був простий i зрозумілий, всім заправляли численні боги, які вимагали послуху, проте, умилостививши їх, можна було скористатися їхньою силою. Проблеми ж людини - як особистості, як духовної істоти - не існувало.
В осьовий час майже одночасно у всіх високорозвинених цивілізаціях з'явилися вчення, які прагнули збагнути суть людини i суть Бога. Авторів нових вчень - Лао-Цзи, Конфуція, Будду, Зороастра, Платона, іудейських пророків i, нарешті, Ісуса з Назарету нині називають Учителями людства. Завдяки їм з'явився новий тип людини i сформувався той світогляд, який домінує й досі. Людина усвідомила сама себе, свої можливості i свої межі. Перед нею відкрилась безодня безконечного світу i безодня власної душі.
Сторінка 1324 з 1362
