Молитва здатна зміцнювати стосунки
Понеділок, 09 грудня 2019, 18:22
«Молюся і про те, щоб любов ваша дедалі більш і більш зростала у досконалім знанні та в усякому досвіді, щоб ви могли розпізнавати те, що ліпше; і щоб були чисті й бездоганні в день Христа, повні плодів праведности, що їх маємо через Ісуса Христа на славу й хвалу Божу.» (Филип’ян 1: 9-11)
Павло не просто молився за людей у своєму житті, він молився за них з радістю!
Add a comment«Ця кров волає до неба». Оксана Забужко на смерть Артема Мірошниченка
Понеділок, 09 грудня 2019, 16:14
От і настав “момент істини” – історичний. Переломовий.
Коли за українську мову вбивали в ОРДЛО (і, ймовірно, продовжують убивати й далі) – ці жертви ще не мали для нас ні імен, ні облич. Можна було вмістити їх у загальну рубрику “проукраїнські” – і тим затулитись від очевидного факту (якого наш противник, до речі, й не приховує): так, в остаточному підсумку це “війна за мову” – за картину світу.
Москва воює за те, щоб не стало української. А найнадійніший для цього спосіб – убити носіїв.
Add a commentЧитати далі: «Ця кров волає до неба». Оксана Забужко на смерть Артема Мірошниченка
Притча з життя
Четвер, 05 грудня 2019, 00:00
Про цінність подарунків
У далекому дитинстві, в засніженому Хусті, дістав я від Миколая подарунок – учнівський зошит і олівець, перев’язані блакитною стрічкою. Подарунок надто благенький, «мізерний» (як казали в нас) поруч із тим, чим хвалилися сусідські діти. Моя мати була вчителькою на півставки в сільській школі, і їй доля теж не підносила дорогих подарунків.
- Мало приніс Миколай, - пожалівся я тітці Анці.
- Як се мало? – щиро здивувалася та. – Зошит, олівець, уже заструганий, і пантличок такий красний. Його теж можна до чогось приладити: мішечок зав’язати або штанини внизу підв’язати, аби сніг не сипався в чобітки…
Add a commentСторінка 155 з 1372