Понеділок, 08 квітня 2013, 13:15

Ніна Марчненко любила приходити молитись на Аскольдову Могилу і часто  недільну Божественну Літургію молилась в Патріаршому Соборі Воскресіння Христового в Києві. Тим вона свідчила, що є християнкою не розділеною конфесіями.

Її розповіді про свого сина і продовження його життя у ній у мамі, робили її святою. Мужні і світлі очі світились любов’ю і прощенням.

Запам’яталась розповідь про привезені яблука з України для Валерія, який був тяжко хворий і прагнула хоч свіжістю яблука полегшити його страждання.

Але молодий тюремщик не прийняв передачу з яблуками, не положено. І благання материнські не помогли.

Це розказувала пані Ніна на свято Преображення Господнього, коли приходила на Аскольдову Могилу святити яблука.

Тому кожен рік на Спаса ми збираємо і святимо яблука для Валерія Марченка і несемо для жінок у Лук’янівську тюрму.

Тепер це будуть яблука пам’яті мами і сина. Сина якого розіп’яли за любов до України і мами яка перенесла всі страждання і болі свого сина і свого народу.

Вірю, що наша громада не забуде ці світлі постаті мами і сина.

Кожного разу згадаємо на Спаса в молитві вічної пам’яті і зберемо і освятимо яблука життя і радості і утвердження волі щастя України.

Очі материнські мене оберігають і пам’яттю супроводжують моє, ще Богом дане земне буття, що не забути і бути вдячним тим, що з любові за кожного віддали найдорожче.

Молитвою пам’яті іер. Ігор.