Головна

«Благодійність це стан душі, що не має географічних кордонів»

Однією з найголовніших справ свого життя відомий німецький музикант вбачає в тому, щоб допомагати іншим. Для нього благодійність  - не просто красиві вчинки та яскраві слова, а щире прагнення бути потрібним  в скрутну хвилину.

Кремезний та сильний – таке перше враження справляє Інуса Давуда. В знаки дається спортивне минуле – в 90-х він ставав багаторазовим чемпіоном Північної Німеччини з боксу в важкій вазі. Проте це тільки на перший погляд - насправді Інуса дуже привітний та щирий.

Дізнавшись про портал detdom.info, Інуса приєднався до його діяльності, адже вірить, що діти, позбавлені батьківської турботи не діляться на раси та національності, в них спільна біда і справа дорослих – усіляко їм допомагати!

Інуса за любки погодився відповісти на декілька наших запитань.

- Інуса, що для вас означає благодійність? Як давно Ви цікавитесь цією темою?

- «Благодійність починається вдома» - це одне з моїх улюблених прислів’їв. Перш ніж починати турбуватися про інших, ти маєш почати з рідних людей. Неможливо собі уявити людину, яка щиро піклується про чужих людей, в той час як на близьких не звертає уваги. Я переконаний, що прагнення робити добро іншим людям, дарувати їм надію та віру в завтрашній день закріплюється на генному рівні і ти можеш його передати своїм нащадкам.

Свою часточку розуміння поняття благодійність я успадкував від мами. Вона була дуже щедрою людиною і всі свої гроші витрачала на підтримку нужденних, оплату шкільних занять чужим дітям. Я не одразу зрозумів її, проте згодом збагнув і сьогодні роблю те ж саме!

Знаєте, якщо згадати, я почав займатися благодійністю ще в дитинстві. В моєму домі завжди був затишок, любов батьків, смачна їжа. Багато хто з моїх однолітків не міг таким похвалитися. Тому я дуже часто запрошував своїх однокласників до себе – на вечерю чи обід. Вони були щасливі і мене це дуже радувало.

- А як Ви дізналися про detdom.info, адже це український проект?

- Від своєї подруги Оксани Золотухіної, яка підтримує його. Ця тема мені дуже близька, тому я одразу зацікавився. Я переконаний, що благодійність – поняття яке аж ніяк не пов’язано з географією чи національністю. Це стан душі, який не має ні кордонів, ні статусів. Коли Оксана розповіла про свою участь в detdom.info, мені було абсолютно байдуже – український він чи австралійський, просто захотілося допомогти.

- Вам доводилося відвідувати дитячі будинки?

- Так, я був у дитячому будинку та інтернаті для дітей з особливими потребами. Проте роблю це не так часто, як хотів би і не дуже люблю це афішувати. Знаєте, ці зустрічі, поїздки ти влаштовуєш для себе, а не для широкого загалу. 

Фото: Інуса Давуда в Бучанському інтернаті 10 травня 2012 року.

- Волонтери порталу detdom.info практикують індивідуальне шефство над дитиною. Встановлюють з вихованцем дитячого будинку дружні стосунки – листуються, відвідують його, підтримують. Як Ви ставитесь до такого прояву волонтерської активності?

- Це важлива справа для дуже сильних духом людей. Зробити хоч одну дитину щасливою може кожен з нас, але знайти в собі для цього сили – не так просто.


- Це справді так. Мотивація у кожного своя, інколи люди пояснюють своє небажання допомагати іншим відсутністю грошей.

- Я ніколи нікого не засуджую, кожен обирає для себе свій шлях. Є люди, яким не вистачає грошей на свої елементарні потреби, як можна вимагати чи просити у них допомогти сиротам чи жертвам катастрофи. Вони не вірять в завтрашній день, вони втратили надію і думають лише про копійки, за які можна купити хліб. Однак якщо говорити про багатих чи про так званий «середній клас»… Ми можемо не випити 1-2 пляшки вина на рік, можемо відмовитися від пачки цигарок чи вечері в ресторані і віддати ці гроші на благодійність. Це невелика жертва, а для когось – це реальна допомога.

- Що найважливіше для дітей, які позбавлені батьківської турботи?

- Найголовніше – це любов! Щира та постійна. Ці дітки, вони не кошенята з якими можна погратися в магазині, розвернутися і спокійно піти додому дивитися телевізор. Треба думати про те, що ми можемо залишити в їхніх серцях невиліковні шрами, від нашої так званої турботи. Їм потрібна освіта та правильний життєвий приклад. Для цих дітей важливо знати, що вони не самі в цьому світі.

- Багато українських благодійників та волонтерів не знаходять підтримки у свої близьких та друзів. Вам знайома ця проблема?

- Ніколи такого не зустрічав. Кожному з нас одного дня може знадобитися допомога. І, можливо, те що я зараз скажу буде не зовсім чемно, проте… Нехай буде соромно тим українцям, які не розуміють і не підтримують своїх друзів чи рідних в їх прагненні допомогти іншим. Благодійність – це круто! До таких людей треба приєднуватися і робити добрі справи разом. Переконаний, що в українців «велике» серце і вже зовсім скоро в суспільстві не буде виникати таких проблем. Це питання часу. В світі багатії стають філантропами і мають велику повагу, адже так заведено - тебе визнають справді заможним, дійсно на щось вартим тільки тоді, коли долучаєшся до благодійності.

- Щоб Ви порадили нашим волонтерам?

- Продовжувати свою справу. Ви це робити для себе, для свого суспільства та для усього світу. Якщо довкола тебе буде більше щасливих людей, то і увесь світ стане щасливішим! Життя йде, ви живите сьогодні! Треба йти вперед, робити те в що справді віриш усім серцем!

-І на останок,  Ви б хотіли приєднатися до наших волонтерських поїздок?

- Безумовно! Якщо я матиму час і буду в Україні, я залюбки приєднаюся до вас і відвідаю українських дітей. Для них кожне нове знайомство – це свято, яке роблять звичайні люди!

Бесіду провела координатор проекту detdom.info Михалевич Олена.

катехизм

Молитва св. Папи Івана Павла ІІ за Україну в церкві св. Миколая на Аскольдовій Могилі

«О Всеблагая Діво Маріє, Зарваницька Богородице, дякую Тобі за ласку перебування на київській землі, з якої світло Євангелія поширилося по всій Україні. Тобі, Мати Божа і Мати Церкви, перед Твоєю чудотворною іконою віддаю у руки мою апостольську подорож в Україну.

Пресвята Мати Божа, покрий Твоїм Материнським Покровом усіх християн, чоловіків та жінок доброї волі, які живуть у цій великій країні. Провадь їх до Свого Сина Ісуса, Який для всіх є Дорогою, Правдою і Життям. Амінь».

редакційна колегія


  • ПОЖЕРТВА

реквізити парафії для пожертв:

РГ УГКЦ Парафії Св Миколая на Аскольдовій Могилі,

код: 20051904 Ощадбанк АТ,

iban:  UA543226690000026003300218570





http://askoldova-mohyla.org/uk/

 

Офіційний сайт жіночого вокального ансамблю "Аніма" УГКЦ св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі

 http://anima.askoldova-mohyla.org/