П'ятниця, 26 грудня 2008, 18:57

РIЗДВЯНЕ ВІНШУВАННЯ

Різдвяна зоря зазирає до хати.
Хай буде на радість ця хата багата!
Даруй нам, Ісусе, любові у серце,
Нехай вона рясно на ближніх поллється!

Зміцни нашу віру, Спасителю в яслах,
Щоб світло Твоє в наших душах не згасло!
Очисти від злого, навчи пильнувати,
У кожному дневі Тебе шанувати!

***

Що Тобі подарувати?
Може срібло, може злато?
Смирну, ладан, перли, рожі?
Що Тобі принести, Боже?
Пісню гарну заспівати?
Що Тобі подарувати?

Я не маю срібла-злата,
І на перли не багата,
На снігу немає квітів,
Пісню скласти - треба вміти.
Серце лиш принести в силі,
Ти прийми мій дар, Месіє!

РІЗДВЯНЕ

У чорнім небі заясніли зорі,
На вулицях ввімкнули ліхтарі.
Всі перехожі, як волхви-царі
Несуть свої скарби, свої дари.
Для кого? Може, це для Бога?

На вулицях ясніють ліхтарі,
У чорнім небі увімкнули зорі...
Ісусові немає знову місця,
Хатини, де Він має народиться.
Дари різдвяні знову не для Нього...

В твоїй душі вже згасли ліхтарі,
В брудні шибки не зазирають зорі?
Впусти Христа, мов до вертепу, в серце,
Свята любов у нього увіллється,
І янгол в небі радо заспіва.

І станеш ти волхвом, царем зі сходу,
І принесеш Маляті-Богу злото,
Ладан і смирну щирої любові.
І пісня ангелів за Божим словом
Тобі відкриють таїну Різдва.

РІЗДВО

Ніч як ніч. Вифлеєм. Зорі сяють.
В листі пальмовім вітер співає.
Місто, мабуть, уже давно спить -
Кожен хоче від праці спочить.
Хоча ні. Он, поглянь, хтось іде.
Чоловік, віслючка він веде.
На тім жінка сидить, утомилася бідна,
Шлях тяжкий, а вона ще й вагітна.
І нема їм притулку, ночівлі немає.
«Сподівайся, кохана, Бог бачить, Бог знає»,
Знов у двері з надією стука,
А у відповідь - тиша, ні звуку.
Він до інших, і знову луна:
«Далі йдіть, далі йдіть, місць нема».
Вже останній будинок стоїть.
«Подорожні? Куди вас пустить?
Повна хата... Хоча зачекай,
В мене хлів є, туди й завертай.
Тепло там, сіно свіже для ложа,
Зараз ковдру ще дам...Милий Боже!
Ти ж родити вже маєш, дитино,
Я води принесу і тканину...»
В листі пальмовім вітер співає.
Вбогий хлів. Вифлеєм. Зорі сяють,
В небі їх засвітив певно хтось?
У цю ніч народився Христос.
«Моє сонечко, спи, люлі-люлі-люля, -
Колихає Марія Святе Немовля, -
Засинай, - і з любов'ю підносить до вуст, -
Моя зіронько, пташко. Ісус...»
І дитя засинає в ясельцях на сіні.
І, схилившись над Ним, засинає Марія,
І утомлений Йосип дрімає,
А у небі велично зоря дивна сяє.
Янгол з неба звіща: «Цар родився вам нині,
Тихо спить Він у яслах на сіні,
Бог прийшов і надію дарує землі».
Ніч як ніч; тихо, люлі-люлі.

РІЗДВЯНКИ

І.

Завтра знову свято буде,
Завіта Різдво до нас
"Радуйся," - лунає всюди, -
"Народився людям Спас"

Каже знову повідає
Нам стара колядка,
Як у яслах спочиває
Пресвяте Малятко

Заясніла над вертепом
Зіронька велична.
Ангел сповіщає з неба
Про спасіння вічне.

"Слава Богу, мир у серце," -
Радісно співай
Фіміамом пісня ллється
"Богу серце дай!"

ІІ.

У віконце нишком стука янголя...
Десь у Вифліємі спить Святе Маля,
І віта народження Божого Царя
Сяйвом превелична в небесах зоря.

Не знайшлося місця Богові в готелі,
І Марія в ясла сіно Йому стелить,
Лагідно цілує і співає тихо:
"Хай Тебе, Синочку, оминає лихо
Спи, моє Дитятко, люленьки-люля"

Стука у віконце нишком янголя...
Колядує місяць, зірочки рясні,
Линуть в піднебесся радісні пісні:
"Нині торжествують небо і земля!"
Нишком у віконце стука янголя...

ІІІ.

Зірко різдвяна, гори, гори!
Несуть для Месії волхви дари
До славного міста, в Єрусалим,
Вклонитись Цареві, схилитись пред ним
Та в царськім палаці Месії нема.
Куди ж мудрим старцям дорогу тримать?
"Глаголе пророк, що у Вифліємі
Ми Боже Дитятко напевне знайдемо"

Зірко Різдвяна, гори, гори!
Несуть для Месії волхви дари
Знайшли у хатині Марію з Дитям
"Цареві я золото щиро віддам".
"Приношу страждальцю невинному смирну,
Стікатиме кров, як текучая мирра".
"Предвічному Богу, що втілився нині
Я ладан приношу," Вклонились дитині.

Зірко Різдвяна, гори, гори!
Несемо і ми для Месії дари:
Як золото - серце, як ладан - хвалу,
Як смирну - любові краплину малу.

ІV.

Всі дерева й трави сплять,
Тихо зорі мерехтять.
Лиш одна ясна зоря
До вертепу зазира.
На духмяне ложе з сіна
Божого поклала Сина
І співа Марія-Ненька:
"Спи, Ісусику маленький."
"Народився нині Цар, -
Пастушкам біля отар
Ангел радо промовля, -
В яслах знайдете маля."
І вівчарики, і вівці
Йдуть Ісусу поклониться,
А дерева й трави сплять,
Тихо зорі мерехтять.

РІЗДВЯНЕ ДИВО

Ось воно - диво спасіння:
відтепер не в далекому небі
а в вертепі
в пелюшках на сіні
Бог.
Цілий світ
вернувся на виворіт,
і тепер до неба один крок.
Й хоча невгасно
танцюють зорі
і янголи в хорі,
але Бог - це Дитя у яслах.
Незбагненною тайна здається:
Бог завжди на небі...
але Небо в вертепі,
а вертеп у моєму серці!

***
Визираю я зорю над містом,
Ангелів чекаю з благовістям,
Щоб і з пастухами, і з волхвами
Поспішать до ясел у вертепі,
Щирими піснями і дарами
Привітать Дитятко - дар із Неба.

Зір багато вже яснить над містом,
Ангели співають благовістя...
Де Спаситель народивс я нині?
І хіба вертеп той так далеко -
В місті Вифлеємі, в Палестині?
Ні, він тут, в моєму він серденьку!

Зоряна Живка, Вінниця, Україна
Я християнка.
За освітою - філолог, магістерську студію писала за творчістю К.С. Люїса (однодумці, відгукуйтеся!). Як літературний критик, займаюся дитячою літературою.

Спільно з видавництвом "Свічадо" працюю над авторськими проектами "Різдвяна антологія", "Святкові читанки".
Дякую усім читачам, що залишили для мене відгуки (і похвальні, і критичні). Вони надихають і підтримують у подальшій творчості. Дякую організаторам і координаторам сайту за віднайдених однодумців.