Головна

«Боже ім’я – Милосердя» /7/

ANSA930832_Articolo«Грішник, як і Симон-Петро» – таким є заголовок четвертого розділу книги-інтерв’ю «Боже ім’я – Милосердя», що є плодом розмови Папи Франциска з італійським журналістом Андреа Торніеллі. Він розпочинається зауваженням відомого ватиканіста, що Святіший Отець неодноразово окреслював себе, як «грішник». Зокрема, відвідуючи в’язницю у Болівії, він сказав: «Перед вами людина, якій прощено її численні гріхи». «Це вражаюче, чути, як Папа говорить такі речі про себе…», – зауважив журналіст.

«Дійсно? Я не думаю, що це є щось дуже відмінне від звичайної практики, також і в житті моїх попередників», – відповів Святіший Отець, розповівши, що читав у документах з беатифікаційного процесу Павла VI свідчення одного з його секретарів, якому той звірявся: “Для мене завжди було великим Божим таїнством те, що я перебуваю у своїй нужді, й, одночасно, перебуваю перед обличчям Божого милосердя. Я – ніщо, жалюгідна людина. Бог Отець мене дуже любить, бажає мене спасти, вирвати з цієї нужди, в якій перебуваю, але я нездатний сам це зробити. Тому Він посилає Свого Сина, Сина, Який приносить саме Боже милосердя, перетворене в акт любові до мене… Але для цього також потрібна особлива благодать – ласка навернення. Я повинен визнати діяння Бога Отця через Його Сина щодо мене. І коли я це визнаю, Бог діє в мені через Свого Сина”…

За словами Папи Франциска, в цих словах – «прекрасний підсумок всієї християнської благовісті». Далі він пригадав слова Альбіно Лучані, пізнішого Папи Івана Павла І, якими він розпочинав своє єпископське служіння у Вітторіо-Венето, кажучи, що вибір впав на нього через те, що Господь віддав перевагу тому, щоб писати на поросі, а не на мармурі чи бронзі. Отож, якщо напис залишиться, то буде зрозумілим, що в цьому – лише Божа заслуга.

«Мушу сказати, що коли я про це говорю, – вів далі Папа Франциск, – я завжди думаю про те, що святий Петро сказав Ісусові в неділю воскресіння, зустрівшись з Ним наодинці. Йдеться про зустріч, про яку Євангелист Лука лише згадує. Що сказав Симон Месії, щойно воскреслому з гробу? Чи сказав Йому, що почувається грішником? Він думав про відречення, про те, що сталося кілька днів перед тим, коли він на подвір’ї дому первосвященика тричі вдав, ніби не знає Його. Думав про свій гіркий та прилюдний плач. Якщо Петро таке вчинив, якщо Євангелії описують нам його гріх, його зречення, і якщо не зважаючи на це Ісус сказав йому: “Паси мої ягнята”, то я не думаю, що слід дивуватися, коли його наступники описують себе, як “грішників”. У цьому немає нічого нового».

Святіший Отець підкресли, що «Папа – це людина, яка потребує Божого милосердя». Тому він був щирим, промовляючи до в’язнів, до людей, які, прийняли його «дуже тепло» і яким він пригадував, що святі Петро і Павло також були в’язнями. «Я маю особливі взаємини з тими, хто живуть у в’язницях, позбавлені свободи, – додав він. – Я завжди відчуваю велику прив’язаність до них, саме з огляду на це усвідомлення того, що я сам є грішником. Щоразу, коли переступаю поріг в’язниці для богослуження чи відвідин, мені спадає на думку: чому вони, а не я? Я повинен тут бути, я заслуговую, щоби бути тут. Їхні упадки могли бути моїми, я не почуваюся кращим від того, хто перед мною. Тоді я повторюю та молюся: чому він, а не я? Це може викликати згіршення, але я потішаю себе разом зі святим Петром: він відрікся Ісуса, але не зважаючи на це, був обраним».

«Чому ми є грішниками?» – було наступне запитання, на що Папа відповів: «Тому що існує первородний гріх. Це факт, який можна відчути. Наша людська природа є пораненою, ми вміємо розпізнавати добро і зло, знаємо, що таке зло, намагаємося прямувати вперед дорогою добра, але часто падаємо з причини нашої слабкості та йдемо за злом. Це наслідок первородного гріха, який ми повністю усвідомлюємо завдяки Об’явленню. Розповідь про гріх Адама і Єви, бунт проти Бога, про який читаємо в Книзі Буття, послуговується образною мовою, щоб висловити щось, що дійсно трапилося на світанку людства».

У світлі цього Андреа Торніеллі запитував Святішого Отця, що він може порадити каяникові для доброї сповіді? «Щоби він замислився над істиною свого життя перед Богом, над тим, що відчуває та думає. Щоби він вмів щиро поглянути на себе самого та на свій гріх. Щоб він почувався грішником та дозволив Богові застати себе зненацька, здивувати», – відповів Папа, пояснюючи, що для того, щоби Бог наповнив нас даром Свого безмежного милосердя, «мусимо усвідомити нашу потребу в цьому, свою порожнечу та нужду».

Далі Святіший Отець наголосив на тому, що слід не піддаватися гордості. У цьому контексті він поділився розповіддю свого знайомого, який мав колегу, що, на перший погляд, виглядав надзвичайно заанґажованим у християнське життя. Цей чоловік молився на вервиці, читав духовну літературу, тощо… Й одного дня він, ніби нічого й не сталося, звірився своєму приятелеві, що має любовні стосунки зі своєю домашньою робітницею, даючи при цьому зрозуміти, що вважає це нормальним, бо, за його словами, ці особи, тобто, домашні робітниці, існують також і «для цього»…

«Мій приятель був дуже шокований, тому що колега, по-суті, стверджував, що вірить в існування вищих і нижчих людських істот, і що ці останні призначені для того, щоб бути “використовуваними”, визискуваними», – вів далі Папа, зауваживши, що цього чоловіка не переконали жодні аргументи, й він залишався при своїх поглядах, вважаючи себе, одночасно, добрим християнином, бо щодня молився, а щонеділі ходив до церкви. «Це – приклад гордості, що є протилежністю до скрушеного серця, про яке говорять Отці Церкви».

А відповідаючи на запитання, що він би порадив священикові, який запитає його, що слід чинити, щоб бути добрим сповідником, Святіший Отець зазначив: «Щоб він думав про свої гріхи. Щоб вислуховував з лагідністю. Щоб просив у Господа дати йому милосердне серце, як Його, щоб він ніколи не кидав камінь першим, тому що він також є грішником, який потребує прощення. І щоб він намагався уподібнюватися до Бога в Його милосерді».

http://oranta.org/index.php?option=com_content&view=article&id=3067:2016-03-22-20-18-55&catid=30:hrystyjanske-vchennia-cat&Itemid=37

http://oranta.org/index.php?option=com_content&view=article&id=3069:2016-03-23-20-33-36&catid=30:hrystyjanske-vchennia-cat&Itemid=37

http://oranta.org/index.php?option=com_content&view=article&id=3071:2016-03-24-20-52-47&catid=30:hrystyjanske-vchennia-cat&Itemid=37

http://oranta.org/index.php?option=com_content&view=article&id=3073:2016-03-25-07-22-42&catid=30:hrystyjanske-vchennia-cat&Itemid=37

http://oranta.org/index.php?option=com_content&view=article&id=3075:2016-03-28-07-22-06&catid=30:hrystyjanske-vchennia-cat&Itemid=37

http://oranta.org/index.php?option=com_content&view=article&id=3077:2016-03-28-16-42-35&catid=30:hrystyjanske-vchennia-cat&Itemid=37

http://uk.radiovaticana.va/

катехизм

Молитва св. Папи Івана Павла ІІ за Україну в церкві св. Миколая на Аскольдовій Могилі

«О Всеблагая Діво Маріє, Зарваницька Богородице, дякую Тобі за ласку перебування на київській землі, з якої світло Євангелія поширилося по всій Україні. Тобі, Мати Божа і Мати Церкви, перед Твоєю чудотворною іконою віддаю у руки мою апостольську подорож в Україну.

Пресвята Мати Божа, покрий Твоїм Материнським Покровом усіх християн, чоловіків та жінок доброї волі, які живуть у цій великій країні. Провадь їх до Свого Сина Ісуса, Який для всіх є Дорогою, Правдою і Життям. Амінь».

редакційна колегія


  • ПОЖЕРТВА

реквізити парафії для пожертв:

РГ УГКЦ Парафії Св Миколая на Аскольдовій Могилі,

код: 20051904 Ощадбанк АТ,

iban:  UA543226690000026003300218570





http://askoldova-mohyla.org/uk/

 

Офіційний сайт жіночого вокального ансамблю "Аніма" УГКЦ св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі

 http://anima.askoldova-mohyla.org/