Субота, 16 квітня 2016, 22:12

З Божої ласки та благословення настоятеля о. Ігоря Онишкевича під проводом о. Івана Сохана та за участі молоді різного віку, хористів, служителів храму, послушників та охоронців, які зустріли нас з ліхтарями на останніх стаціях,  у п'ятницю 8 квітня 2016 р.Б. відбулася 9-та Молодіжна Хресна дорога в дусі Тезе (зі свічками).  Молоді люди і всі, хто чується молодими піднялись схилами Дніпра до церкви святого Миколая на Аскольдовій могилі,  несучи в руках свічки та лампадки.

Наша Хресна дорога була міжміська, міжконфесійна та багатонаціональна. До нас навіть долучилися гості столиці з перекладачем.  І як вже було сказано: євангелізація без труднощів неможлива. Багато хто «застряг» у метро чи центрі міста через «замінування» без можливості долучитися до нас.

Під час Хресної дороги ми розважали над таками питаннями:

1. Чи часто ми засуджуємо себе і ближніх? Невдоволені тим, що є, або нам постійно чогось бракує?

2. Чи ми беремо на себе відповідальність за власні вчинки та чи заступаємося за інших?

3. Як часто ми "падаємо" - о пускаємо руки, помиляємося, зневірюємося? Чи дійсно все марно і нічого не змінюється? А чи ми піднімаємося? Чи образа, зневіра, знеохота, нарікання, депресія - нормальний стан?

4. Чи шукаємо втіхи у  Бога, допо моги у мами, у друзів, у випадкових людей, а може у нас є таємні друзі, які у важку хвилину приходять на допомогу? Адже не дарма кажуть, що справжній друг - це той, хто таємно молиться за тебе. Хто ж він справжній друг - той, хто направляє, ділиться досвідом, підтримує чи догоджає нашим забаганкам? А чи я - справжній друг?

5. Чи ми дійсно на повну і до кінця віддаємося нашому покликанню, роботі, навчанню та чи є Бог на першому місці в нашому житті?

6. Чи ми вміємо вчасно зупинитися, сказати «стоп», «ні», чи відпускаємо нездійснені бажання та обіцянки, чи продовжуємо тягти на собі того воза доки не втратимо сил?

7. Чи ми вміємо день святий святкувати? День, коли сам Господь відпочиває. Чи ми продовжуємо спішити жити від Пасхи до Пасхи, чи то від дня народження до дня народження, а може від Нового року до Нового року?

Зупинити час. Жити від неділі до неділі, щоби потім жити щодня, щогодини, щохвилини, щомиті. Зупинитися, затишитися, щоби почути Його голос і відповісти: "Боже, ось я. Я тебе слухаю".

В нашому життя теж є хрести: великі і маленькі, - ми народжуємося, ідем до садочка, до школи, складаємо іспити до ВУЗу, створюємо сім'ю, прощаємося з рідним та друзями, стаємо батьками, рідними та хресними, тоді тітками-дядями, бабусями-дідусями, аж поки нас не вкладуть до гробу. А поміж тим ми мріємо, шукаємо себе, падаємо, піднімаємося, любимо, знову шукаємо...

Знову ставимо собі запитання: Де є я? Хто є я? Що я роблю чи не роблю? Чи я йду життєвою дорогою, а чи я зупинився (впав) біля хреста? - щоби визначити подальший напрямок руху, підвести підсумки, зробити звіт з життя для того, щоб іти далі.

Ганна Шостак. Спеціально для "Оранти".

Хто хотів, але не зміг долучитися -  є нагода 22.04.2016. Пятниця 17-00 Хресна дорога від Дніпра з священиком і нагода до св. Тайни Сповіді.

(Зверніть увагу початок о 17-й від хреста, не від метро).

та  24.04.2016 о  15:00   Хресна Дорога вулицями Києва з Блаженнішим Святославом від ОО Василіян

Анна Шостак для «Оранти»