Поезія Ольги Євдокимової
Вівторок, 05 травня 2009, 19:07
Мамо, прости!
"...світ веселий, світ такий хороший
доки наші матері живі!"
Марія Влад
Прости мені, мамо, за розчарування
Не жаль марно втрачених часу й зусиль,
Шкода, що в твої дні і ночі останні
Тобі не полегшила смуток і біль.
Посидіти поруч я часу не мала,
Тримати за руку, молитись разом.
Я всім догоджала, та цього замало,
Щоб втомлене серце зігріти теплом.
Прости мені, мамо, ти довго чекала
Чи лагідних слів, чи підтримки від нас.
Любові моєї тобі бракувало -
Ти витратила свій маленький запас.
Тебе не торкнуся я, ти - вже далеко,
Хіба до хреста притулюся в сльозах.
Здійнялись у вирій качки і лелеки -
Йде перша зима, як ми в різних світах...
Я довго ще буду собі докоряти
І квіти осінні нести до хреста.
Поплачусь на все тобі - ти ж моя мати!
Прости, пожалій, я ж тепер - сирота!
Ольга Євдокимова 20.10.2008