Іван Франко: «Я – ЛЮДИНА ВІРУЮЧА»
Понеділок, 30 травня 2016, 22:41
29 травня 2016 р. у парафії Української греко-католицької церкви Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій могилі відбулися заходи з нагоди вшанування 100-річного ювілею Івана Франка. Після концерту пам’яті геніального діяча у Катехитичному залі з лекцією «Нове прочитання творчої спадщини Івана Франка: релігійність, перекладацька діяльність» виступила кандидат філософських наук, науковець, письменниця, член НСПУ, перекладачка Ольга Смольницька. Акцент у виступі був зроблений на релігійності митця і вченого. Для вступу була прочитана прозова замальовка О. Смольницької «Хлопчик, який дивився на вогонь», присвячена І. Франку.
Доповідачка розділила виступ на три блоки: аналіз поетичної і прозової творчості І. Франка, його наукової спадщини, яка стосувалася релігії (християнства; порівняльного дослідження писанок у культурах різних народів; язичництва тощо) і перекладах зарубіжної поезії, особливо зосередившись на християнському змісті міфологічних старонорвезьких балад. О. Смольницька розповіла про цікаві риси народного християнства (двовір’я) – явища, знаного І. Франку під час фольклористичних експедицій. Для ілюстрації було озвучено власний переклад О. Смольницькою шведської народної балади «Герр Маннеліґ», співзвучної сюжету перекладеної І. Франком старонорвезької балади «Морська покуса».
Характеризуючи формування світогляду І. Франка, О. Смольницька наголосила на бажанні митця та вченого пізнати сутність явищ, на глибокому знанні та розумінні світу. Було звернено увагу на еволюцію творчого світогляду і постійний пошук, помітний, зокрема, в аналізі І. Франком поеми Дж. Ґ. Н. Байрона «Каїн» (перекладеної самим Каменярем). Заперечуючи стереотип про атеїзм цього діяча, доповідачка навела приклади релігійності І. Франка, згадавши біографічні деталі – наприклад, близьке спілкування з митрополитом Андреєм Шептицьким. Чудове знання І. Франком Святого Письма – причому в оригіналі – та церковних обрядів не лишалися мертвим вантажем, оскільки супроводжували самопізнання митця. О. Смольницька звернула увагу на діяння як ключовий принцип любові до ближнього (характеристика святого Валентія у І. Франка) і прагнення обоження, наслідування Христа. Один з основних мотивів творчості автора – долання спокуси («Мойсей», «Поєдинок» тощо).
Були наведені слова самого І. Франка, які свідчать про його релігійність, зокрема: «Наша молодіж не знає Св. Письма, вважає його непотрібним до читання. Коли б мав дати вам якусь пораду, особливо молодим, то я би радив частіше сповідатися і приступати до Св. Тайн, і в той спосіб наближуватися до Бога».
У виступі особливу увагу О. Смольницька звернула на поему «Мойсей», оповідання «У кузні», «Як Юра Шикманюк брів Черемош» тощо, а також вірші, заборонені за радянських часів. Було схарактеризовано працю «Сотвореннє сьвіта», в якій, між іншим, знавець стародавніх мов І. Франко наголошував на необхідності популярного перекладу Біблії українською мовою.
Таким чином, вищесказане підтверджує самостійність і глибину мислення І. Франка, принциповість митця та міцну релігійну основу світогляду, закладену ще в дитинстві, яка стала невичерпним джерелом художнього, наукового і перекладацького натхнення.
Після лекції обговорення діяльності І. Франка перейшло у неформальне спілкування, у ході якого відбувся справжній взаємообмін знаннями і враженнями про унікальну постать письменника, науковця, перекладача. Це підтверджує сучасність творчості І. Франка і близькість його поглядів різним поколінням українців.
Аудиторія складалася з членів парафії та запрошених гостей – відомих перекладачок і письменниць Наталі Тисовської та Олени О’Лір.
Ольга Смольницька для «Оранти»