Головна

Празник Вознесіння ГНІХ

AscensionПершу книгу я написав, о Теофіле, про все, що Ісус робив та що навчав від початку 2. аж до дня, коли вознісся, давши Святим Духом накази апостолам, яких собі вибрав. 3. Він показував їм себе також у численних доказах живим після своєї муки, з'являючись сорок день їм і розповідаючи про Боже Царство. 4. Тоді ж саме, як споживав хліб-сіль із ними, він наказав їм Єрусалиму не кидати, але чекати обітниці Отця, що її ви від мене чули; 5. бо Йоан христив водою, ви ж будете хрищені по кількох цих днях Святим Духом. 6. Отож, зійшовшися, вони питали його: «Господи, чи цього часу знову відбудуєш Ізраїлеві царство?» 7. Він відповів їм: «Не ваша справа знати час і пору, що їх Отець призначив у своїй владі. 8. Та ви приймете силу Святого Духа, що на вас зійде, і будете моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї та Самарії й аж до краю землі.»

9. І сказавши це, коли вони дивились, знявся угору, і хмара його взяла з-перед очей їхніх. 10. І як вони дивилися пильно на небо, коли він відходив, два мужі стали коло них у білій одежі 11. і сказали: «Мужі галилейські! Чого стоїте, дивлячись на небо? Оцей Ісус, який від вас був взятий на небо, так само прийде, як його ви бачили відходячого на небо.» 12. Тоді вони повернулися в Єрусалим з гори, що зветься Оливною, що близько Єрусалиму - день ходи в суботу.

Контекст та значення Празника

Св. Лука завершує перший том своєї розповіді про Господа нашого Ісуса Христа розповіддю про Його вознесіння на небо (Лк 24:50–53; пор. також Мк 16:19–20). З ціє ж події він починає свій другий том, який відомий нам під назвою "Діяння апостолів" і в якому міститься унікальне свідоцтво про те, що відбулося з християнським рухом після вознесіння Ісуса (Дії 1:1–2).

У своїй відомій книжці "Ісус з Назарету" Папа Венедикт XVI так пояснює значення Вознесіння: "У вознесінні Ісус йде не кудись до далеких небесних світил, а входить у спільність життя і влади з живим Богом, у стані вищості Бога понад усяким простором. Тому він не "пішов геть", але завдяки самій Божій могутності завжди присутній тепер з нами і для нас. У прощальних промовах Євангелія від Йоана Ісус саме це говорить своїм учням: "Відходжу і до вас повернуся"(Йо 14:28)… Оскільки Ісус є біля Отця, Він не є далеко, але близько від нас. Тепер він вже не в одному окремому місці світу, як перед Вознесінням, тепер у своїй могутності, що перевершує для усіх усякий простір, Він присутній поруч з усіма і йому моляться всі – протягом цілої історії – і в усіх місцях"[i].

Важливо розуміти, що в Біблії "небо" є простором в якому перебуває Бог, а "земля" –простір в якому перебувають люди. "Небо" стане для нас тимчасовим житлом після закінчення теперішнього земного життя, однак наш шлях лежить до нового світу, єдиного та переображеного. В кінці Символу віри ми урочисто промовляємо: "Очікую воскресіння мертвих і життя майбутнього віку. Амінь." Тому, відповідно до Божого задуму, нас чекають "нове небо і нова земля", які раз і назавжди з'єднаються в новій реальності. Сенс воскресіння Ісуса почасти полягає в тому, що воно поклало початок цьому чудесному оновленню. На хресті було завдано удару головним силам зла – тлінню та смерті, і тоді творча Божа сила, вже не стримувана (як раніше) спротивом людини, змогла розгорітися і дати початок тій єдності небес і землі, яку Бог задумав для всього світу. "Небо" і "земля" – це дві взаємопов'язані сфери божественної реальності, серед яких воскресле тіло Ісуса – перша, яка повністю належить обом світам, й очікує часу, коли все буде оновлено і возз'єднано. Ісус перейшов в Божі обителі, але він повернеться в день, коли той вимір і наше теперішнє зіллються воєдино раз і назавжди. Цій обітниці ще належить збутися в історії. Саме це ми маємо на увазі під  Парусією – Другим пришестям.[ii]

Діяння Апостолів.

Діяння апостолів, – це розповідь, яка пронизана таємничою присутністю Ісуса. Лука багаторазово наголошує, що Ісус є Цар і Господь не в минулому, все більш віддаленому, а в живій і ясній реальності: Він – особистість, яку можна знати і любити, слухати і слухатися, яка продовжує діяти у світі. Хоча офіційно книга називається "Діяння апостолів", її можна було б назвати "Діяння Ісуса", оскільки вона чітко засвідчує, що Ісус Христос учора й сьогодні навіки Той Самий (пор. Євр 13:7) та що Він є Емануїл (пор. Мт 1:23) – Бог, який є з нами по всі дні аж до кінця віку (пор. Мт 28:20).

Сила Воскресіння та П'ятидесятниці.

Лука хоче, щоб ми зрозуміли дві речі, важливі для його книги та взагалі його бачення світу.По-перше, в основі всього лежить воскресіння Ісуса: другий том Луки – Діяння, насправді можна читати як розлогий наративний аргумент про силу Воскресіння Ісуса[iii]. Читаючи це свідчення, ми бачимо, що  Ісус дійсно живий, – в переміненому тілі розмовляє, ходить, їсть і п'є... Його перемінене тіло є початком нового Божого творіння; в новому ж творінні, як ми знаємо з текстів на зразок Одкр 21 і Еф 1, небо і земля сходяться разом[iv].

Другий важливий акцент: сила та дія Святого Духа. Лука бажає показати дію Святого Духа в основі й рості церкви. Бог хоче зробити у всьому світі щось нове. І в орбіту цієї новизни Він залучає кожну дитину, кожну жінку, кожного чоловіка,[v] даючи чудову обітницю апостолам: "Ви приймете силу ... будете моїми свідками і в Єрусалимі ... і до краю землі"

Діяння: розповідь про унікальну дію Св. Духа та активних християн.

Книга Діянь, – це розповідь про первісну церкву, яка з огляду на багатство матеріалу, неминуче вибіркова, написана з особливим наголосом на певних проблемах та питаннях. Вже через 30-40 років після смерті Ісуса, в кожному великому місті Малої Азії, Греції й Італії була як мінімум одна християнська спільнота. Лука фізично не зміг би описати всю інформацію про унікальний розвиток ранньої Церкви, й тому  спростив і систематизував дані, як у плані географії, так й у плані біографії. Він згадує 32 країни, 54 міста й 9 середземноморських островів. Він простежує історію християнського руху від Єрусалиму до прибуття апостола Павла до Риму (шість етапів: Єрусалим, Юдея, Самарія, Мала Азія, Європа, Рим). У Діяннях згадуються 95 різних людей, але лише декільком з них приділяється особлива увага. У перших трьох частинах книги домінує Петро – Діяння 1 – 12 – тут йдеться головно про місію серед євреїв (Єрусалим, Юдея, Самарія); в трьох наступних частинах більше розповідається про Павла та його місію серед язичників (Мала Азія, Європа, Рим) – 13 – 28 глави Діянь. З інших відомих персонажів по іменах названі лише: у першій половині книги – Стефан і Филип, у другій половині – Варнава та Яків, брат Ісуса. Важливо, що із цих шести лідерів ранньої церкви тільки один (Петро) входив до числа первісних Дванадцяти[vi]. Св. Дух діяв з великою силою серед різних, часто мало відомих людей, які, однак, були раді відповісти на Його запрошення та діяння.

Значення для нас.

В Діяннях читаємо, що першою реакцією та відгуком на цю безпрецедентну подію, яким було Вознесіння, та яке і тепер насилу піддається опису, – є поклоніння. Лука часто говорить про молитву перших християн. Після Вознесіння Ісуса, учні разом з Його матір'ю повертаються з Оливної гори в будинок, в якому були перед тим і повні радості починають молитися. Тому, сьогодні, коли ми не тільки читаємо Діяння, а й намагаємося слідувати за Ісусом, свідчити про Його володарювання над світом, через молитву і богослужіння, ми також можемо долучатися до цієї небесної реальності, радіти нею, знаходити в ній сили і, відповідно давати належну оцінку всьому, що нас оточує.

Християнство – це присутність, дар внутрішньої близькості Бога і доручення діяти, свідчачи про Ісуса Христа.[vii] Лука задумав й інший рівень прочитання Діянь. Він хоче щоб, ми самі стали учасниками цієї грандіозної історії. Почасти в цьому сенс «кінцівки», Діянь яка не зовсім кінцівка: розповідь триває, й ми, які живемо сьогодні – в самій її гущавині! З цього моменту ми читаємо розповідь, продовжувати яку, –  покликані самі аж до останніх днів нашого життя.

P.S. Коментар на Євангеліє празника Вознесіння ГНІХ є на цьому блозі за наступним посиланням:

http://slovobozhe.blogspot.de/2013/06/24-36-53.html

катехизм

Молитва св. Папи Івана Павла ІІ за Україну в церкві св. Миколая на Аскольдовій Могилі

«О Всеблагая Діво Маріє, Зарваницька Богородице, дякую Тобі за ласку перебування на київській землі, з якої світло Євангелія поширилося по всій Україні. Тобі, Мати Божа і Мати Церкви, перед Твоєю чудотворною іконою віддаю у руки мою апостольську подорож в Україну.

Пресвята Мати Божа, покрий Твоїм Материнським Покровом усіх християн, чоловіків та жінок доброї волі, які живуть у цій великій країні. Провадь їх до Свого Сина Ісуса, Який для всіх є Дорогою, Правдою і Життям. Амінь».

редакційна колегія


  • ПОЖЕРТВА

реквізити парафії для пожертв:

РГ УГКЦ Парафії Св Миколая на Аскольдовій Могилі,

код: 20051904 Ощадбанк АТ,

iban:  UA543226690000026003300218570





http://askoldova-mohyla.org/uk/

 

Офіційний сайт жіночого вокального ансамблю "Аніма" УГКЦ св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі

 http://anima.askoldova-mohyla.org/