Вівторок, 12 травня 2009, 15:01

Христос воскрес!

Отче Ігорю, дуже дякую Вам особисто і всім парафіянам нашої церкви за те, що допомогли моїй однокласниці Люді і її донечці Олі. Мені трохи важко писати і говорити про них, сльози навертаються на очі, бо дуже шкода їх.

Нелегка доля випала моїй однокласниці Люді. Я багато чого не знаю, бо не люблю розпитувати, як то кажуть, лізти у душу, але знаю, що їй дуже важко, проте вона молодець. Коли її спіткала така біда з дитиною, вона не опустила руки і не залишила все як є. Вона боролася, і з усіх сил старається для своєї дитини. Такій людині хочеться допомогти. Я знаю, що в житті їй рідко траплялася така допомога, а може і ніколи.

Ми з нею вчилися в одному класі. Потім вона вивчилася на медсестру, працювала, вийшла заміж. Народила сина, а потім донечку. Коли вони з чоловіком дізналися, що їхня дитина хвора, то об'їздили з нею всіх лікарів, були і у Києві у ОХМАТДИТі. Причому Люда виявилася набагато сильнішою від свого чоловіка, бо як не прикро це казати, але він згодом став зловживати алкоголем і від того помер. Люда залишилася одна з двома дітьми і в недобудованій хаті. ЇЇ батьки мало чим могли їй допомогти, бо в сім'ї було ще двоє дітей. Згодом ще одне лихо їх спіткало, бо батько помер, а молодший брат загинув, у нього залишилася маленька дитина. Так що допомоги їй не було від кого чекати. І вона сама старалась, як могла.

Кожного року проходить з дитиною курс лікування і дівчинка потроху росте. Та зараз вона ще маленька. Люда каже, що хоч би витягти її до 145 см - це, можна сказати їхня заповітна мрія. Курс лікування треба проходити щороку, а зараз особливо, бо дівчинці 13 років, організм формується. Як на те, Люда зараз залишається без роботи. Березень і квітень вона ще працює на пів ставки, а потім лікарню закривають. А їй так потрібні гроші, бо якщо дитина зараз не пройде курс лікування, то ріст зовсім припиниться, і страшно сказати, що все лікування, яке було пройдено, зійде нанівець. Цього не можна допустити в жодному разі. Лікування дороге, я дізнавалася: одна ампула ліків коштує 200 гривень (її вистачає на три дні, а курс лікування триває три місяці, потім перерва, і знову три місяці), а є ще кращі ліки, та вони дорожчі.

Коли я зателефонувала Люді і сказала, що для її дитини у нашій церкві зібрали гроші (2 тисячі гривень), - у неї не було слів, вона хотіла відразу ж приїхати, щоб особисто подякувати Вам і всім парафіянам, але я її зупинила, бо їхати до Києва - це теж треба стратити гроші, а вони їй так потрібні. Вона сказала, що ще ніхто у житті їй не допоміг так, як люди, яких вона і не знає.

У селі, де вона живе (Косарі, Кам'янського району, Черкаської області) є церква. Православна. Не знаю, якого патріархату. Люда з дітьми зазвичай ходить до церкви. Але там не прийнято збирати гроші для допомоги парафіянам.

Та найбільше за що Люда вдячна Вам і всім парафіянам церкви Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій могилі - це за молитву. За її дитину помолилися люди, які її навіть не знають, але у яких таке чуйне, щире і добре серце, і така глибока віра.

Отче, Ігорю, я Вам дуже вдячна. Гроші я ще не передала, бо Люда сьогодні-завтра має мені зателефонувати і сказати про водія автобуса, яким я їй передам.

Христос воскрес!

Світлана Карпа