Вівторок, 28 лютого 2017, 19:06

«Усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших – ви Мені зробили». (Мт.25,40)

У Неділю сиропусну відважні Лицарі Колумба і чарівні Україночки з млинцями, варениками, які Ви так щедро принесли/пожертвували, власноруч написаними цитатами, про прощення, завітали до поранених, хворих, медичних працівників, які є спраглі простого людського спілкування.

Шляхи Господні є незвідані. Даний захід в одному з шпиталів це яскраво засвідчив. Божі плани далеко не зійшлись із нашою людською самовпевненістю. Наш Творець є дуже добрим педагогом, а людські домовленості не варті нічого.

Почастувати млинцями нам не дозволили, але дозволили відвідати всіх з листівками «Про прощення», в чому і полягала Батьківська наука. Просто ідіть поспілкуйтесь, послухайте, підтримайте – «не бійтесь, я з Вами». Ми направду досвідчили Божу присутність в шпиталі, щирі посмішки, довірливі розмови, вдячність, благословення наших захисників, вміння просити пробачення. Млинці занесли в харчовий блок, всіх повідомили, що їх на вечерю чекають найсмачніші домашні вареники та млинці, приготовані чарівними україночками.

Інший шпиталь нас зустрів зі словами: «Ми сьогодні хлопців загодували варениками». Завітавши до всіх, хто проходить лікування в даному закладі, ми переконались, що варениками таки не всіх почастували. А коли варениками частують чарівні україночки і відважні лицарі Колумба – таких смачних вареників ніхто не їв, отож, 1000 вареників розлетілось дуже швидко. Божа присутність перемінює нас всіх, що ми і досвідчили.

Цей похід до шпиталів дав нам добру настанову на майбутнє. Все пусте, матеріальні статки, домовленості, наша людська самовпевненість, якщо не має любові. «Якби я говорив мовами людськими й ангельськими, але не мав любові, я був би немов мідь бринячи або кимвал звучний. Якби я мав дар пророцтва і відав усі тайни й усе знання, і якби я мав усю віру, щоб гори переставляти, але не мав любові, я був би – ніщо. І якби я роздав бідним усе, що маю, та якби моє тіло на спалення, але не мав любові, то я не мав би жодної користі» (ап. Павло (І Кор. 13).

Щире спасибі за духовний супровід о. Ігорю (Онишкевичу), о. Віталію (Воєці). Люблячим господинькам з парафії Церкви св. Миколая Чудотворця, що на Аскольдовій Могилі, за млинці, вареники, сметану, студентам КПІ УКУ І-ІІІ курс м. Київ, за млинці, одноразовий посуд, за яблука Лицарям Колумба, за молитовну підтримку.

Сердечна подяка Лицарям Колумба з парафії Церкви св. Миколая Чудотворця, що на Аскольдовій Могилі, парафії Різдва Пресвятої Богородиці м. Ірпеня, чарівним україночкам, п. Жанні (Ірпінь), Галині, Оксані, за щирість, відкритість і простоту з якою Ви несете промінчик світла. Водіям п. Андрію і п. Івану щире спасибі.

«Образи записуйте на піску, благодіяння вирізуйте на мармурі». П'єр Буаст

Василина та Марічка Томишинець, катехити-організатори, церкви св. Миколая Мирлікійського на Аскольдовій Могилі, для «Оранти»