Отець Степан Вапрович – український місіонер-ісповідник в Аргентині
Вівторок, 06 березня 2018, 00:02
На Аскольдовій Могилі помолилися за упокій душі Степана Вапровича - українського церковного діяча, місіонера натеренах Аргентини та підпільного єпископа Станіславівської єпархії УГКЦ.Єпископ Степан Вапрович народився 1 травня 1899 року в селі Іван-Пусте, щона Тернопільщині. Після закінчення Станіславівської духовної семінарії в 1926році, був висвячений єпископом Григорієм Хомишиним на священника. А вже через рік, став адміністратором парафії вселі Ценява Коломийського деканату Станіславівської єпархії.
17 вересня1927 року разом із отцем Степаном Турчином Вапрович приїхав для духовноїобслуги українських емігрантів до провінції Місіонес в Аргентині. А наступногороку о. Турчин, внаслідок погіршення здоров'я та важких умов праці, повернувсядо Галичини і о. Степан Вапрович упродовж наступних шести років, залишавсяєдиним українським греко-католицьким священиком, який стабільно перебував вАргентині.
Отець Степанбув будівничим греко-католицьких храмів, при яких засновував українські школи,церковні товариства, театральні гуртки. «Сам о. Вапрович був вдачі спокійної,згідливої, сильної волі, дуже добрий організатор, повний любови до свого стада,музик, композитор, режисер — талановита людина і Божого духа». Працював тяжко, з великою посвятою і жертвою.
В 1935 роціо. Вапрович передав свою місіонерську працю (11 церков і каплиць, з яких 5побудованих за його ініціативою) Чинові отців василіян, а сам повернувсядо Галичини, щоб відпочити і набратися сили для місіонерської праці, яку опісля,планував продовжувати в Буенос-Айресі. Також, ним була написана і виданаброшура про українську еміграцію в Аргентині.
Післяповернення до Галичини, отримав призначення на посади професора і префектаСтаніславівської семінарії, а далі, вже на протязі 1939-1941 рр. працювавна Лемківщині. В 1943 році став завідувачем єпископської катедри вСтаніславові.
Зповерненням радянської влади, передчуваючи свій арешт, єпископ Григорій Хомишинпідготував і залишив собі заміну. Він висвятив на підпільнихєпископів-помічників о. Симеона Лукача, о. Івана Слезюка і о. СтепанаВапровича.
Вночі, 11квітня 1945 року, радянська влада провела ревізію в єпископській палаті іарештувала обох єпископів Григорія Хомишина та Івана Лятишевського, а Отця(єпископа) Степана Вапровича допитували впродовж 36 годин без їжі, сну івідпочинку. Потім його відпустили. Того ж року, його було вивезено на Схід, де упродовж п'яти років вінспрацював столярем. Аж в 1950 році єпископ повернувся на рідну землю і працювавна ремонті мостів у горах, а через 7 років, повернувся до рідного села іоселився в домі рідної сестри.
За іншоюверсією, єпископ Степан Вапрович зміг уникнути арешту і переховувався уКарпатах, тому не міг проводити активної архипастирської діяльності.
Помер 2березня 1964 року в своєму рідному селі Іване-Пусте, там же й був похований.