Малий празник на Аскольдовій
Середа, 15 липня 2020, 17:57
«Богородице Приснодіво, людей покрове, Ти ризу й пояс пречистого Твого тіла як загороду могутню городу Твоєму дарувала безсімейним різдвом Твоїм, нетлінною перебуваючи. В Тобі бо природа обновляється і час. Тому молимо Тебе, мир городу Твоєму дарувати і душам нашим велику милість.» (Тропар свята).
ьогодні, у день Покладення чесної ризи Пресвятої Богородиці у Влахерні, наша парафія св. Миколая Мирлікійського на Аскольдовій Могилі святкувала свій малий празник.
Каплиця Покладення чесної ризи Богородиці над Дніпром і якою опікується наша парафія, є видимим знаком й нагадуванням про часи коли язичницький князь Київської Руси-України Аскольд, приклонив коліна перед чудом Богородичної ризи, охрестився в ім’я Миколай, став ревним християнином і першим руським мучеником за віру Христову.
Ця каплиця височіє на березі Дніпра завдяки старанням наших парафіян, родині Тернопільських, архітекторові, уже світлої пам’яті Юрієві Бородкіну, і його родині. Які своїм коштом й стараннями відновили стару поховальну крипту й реконструювали у каплицю Покладення чесної ризи Пресвятої Богородиці у Влахерні. Історія не стирається і не зникає, вона записана на скрижалях Всевишнього, тут вбили мученицькою смертю християнина Аскольда-Миколая, тут ховали тисячі християн, які сповідували вчення Христа, адже теперішній парковий комплекс Аскольдова Могила, до 1934 року, був одним із сотні найбільших некрополів світу, тут були поховані лікарі, педагоги, поети, митці, крутянці – еліта українства, яку нещадно знищував совітський, комуністичний режим.
Сьогодні пам’ятаймо, що кожен християнин перебуває під опікою Пресвятої Богородиці так само, як і у ті давні часи кожен царгородець був врятований Матір’ю Світу він навали язичників, які завдяки чудові Чистої Ризи також стали християнами.
«Як одежу нетління всім вірним, богоблагодатна чиста, дарувала Ти священну ризу Твою, якою священне тіло Твоє покривала Ти, покрове всіх людей. ЇЇ положення празнуємо в любові і кличемо зо страхом до Тебе: Радуйся, Діво, християн . похвало» (Кондак свята).
«Оранта»