Україна

Четвер, 14 вересня 2017, 08:53

Церковний рік (Індикт) у Східній Церкві починається: 1 вересня — за Григоріанським календарем, 14 вересня – за Юліанським. Повний релігійний рік триває від 14 вересня (1 вересня) до 13 вересня (31 серпня).

Слово індикт – означає «наказ». Римський імператор Август переміг у війні єгипетських правителів Антонія та Клеопатру, і їхні величезні володіння приєднав до Римської держави. Так він став повелителем безмежних, розміщених на трьох континентах просторів. У 31 р. до Різдва Христа Спасителя він видав індикт, тобто наказ, який діяв п'ятнадцять років, що визначав хто, коли і як мав сплачувати податки. З того часу 15-літній проміжок часу стали називали індиктом. Коли минало 15 років, тоді ставав чинним наступний індикт і так далі. Кожен п'янадцятилітній проміжок часу ділився на три п'ятиліття. У першому п'ятилітті мешканці земель, піддані Римській державі, сплачували податок залізом і міддю, які йшли на зброю для війська.

Читати далі: Індикт

П'ятниця, 08 вересня 2017, 14:03

11 вересня, у день пам’яті Усікновення чесної голови святого Івана Хрестителя, церковна спільнота УГКЦ творить спільну молитву за жертвами узалежнень в Україні.

Проблема різного роду залежностей набула в Україні масштабів епідемії. Зараз достеменно вже ніхто не може назвати кількість людей, залежних від алкоголю, наркотиків, азартних ігор. Однак їх кількість вимірюється мільйонами, і ми щоденно зустрічаємо їх на вулицях наших міст і сіл; вони приходять на наші святкування як друзі, сусіди чи колеги по роботі, а, можливо, вони є в нашому родинному чи сімейному колі. Якщо комусь із нас довелося контактувати із залежною особою, то, згадуючи всі неприємні моменти спілкування –  образи, неправду, маніпуляцію чи агресію з боку залежної особи стосовно нас, –  не можемо так легко визнати, що ця людина є «жертвою». Радше самі себе почуваємо скривдженими і «жертвами». Та спробуймо поглянути на залежних людей очима віруючої людини, дослухавшись до євангельської науки.

Читати далі: 11 вересня – день пам’яті жертв узалежнень в Україні

Четвер, 24 серпня 2017, 11:46

Львів – 30 років тому, в серпні 1987 року, понад 200 єпископів, священиків, монахів, вірян заявили про вихід із підпілля Української греко-католицької церкви. Лист надіслали папі Іванові Павлу ІІ і тодішньому генсекретарю СРСР Михайлові Горбачову. Тоді весь світ дізнався про понад 40 років життя катакомбної церкви, що супроводжувались арештами, переслідуваннями. Тисячі квартир, будинків були підпільними церквами. У Львові донині збереглась квартира, яка вважається найбільшою підпільною церквою.

У маленькій однокімнатній квартирі в самому центрі Львова (площа Соборна, 11, кв.3) від 1955 року діяла таємна церква, її організував отець Василь Величковський, якого називали «батьком підпілля». Тут збережена атмосфера, інтер’єр, численні речі з часів підпілля: вівтар, ікони, ліжко, шафа, книжки, апарат, за допомогою якого робили образки і молитовники. Спершу їх фотографували, а потім відтворювали на фотопапері. Келих служив чашею, а маленька тарілка – дискосом, які використовувались для Божественної літургії. Літургійний посуд ховали під дошку підлоги, в одяг, за пічкою. Бо їх під час обшуку могли вилучити. Престолом була тумба. Вівтар закривали, щоб виділити святість місця.

Читати далі: 40 священиків і одного єпископа було висвячено у Львові у найбільшій церкві в роки підпілля УГКЦ

Вівторок, 22 серпня 2017, 11:54

Капелан морпіхів Андрій Зелінський —про психологічний стан бійців на передовій, проблему посттравматичного синдрому й особливості військової культури

Який він — духовний вимір людського досвіду війни? Як формуються цінності відданого та жертовного служіння своєму народу? На ці питання найкращу відповідь може дати капелан — слово, яке міцно увійшло в лексикон українців за останніх три роки бойових дій. Наш співрозмовник — отець Андрій ЗЕЛІНСЬКИЙ, священик УГКЦ, член чернечої громади «Товариство Ісуса», перший офіційний штатний капелан у лавах морської піхоти (36-та окрема бригада).

Читати далі: Завдання капелана - захищати людяність