Історичні постаті у християнстві
Життя та багатогранна діяльність митрополита Йосифа Вельямина-Рутського
Четвер, 22 лютого 2018, 00:35
На Аскольдовій Могилі помолилися за упокій душі Йосифа Вельямина-Рутського – єпископа Руської Унійної Церкви та митрополита
Київського, Галицького та всієї Русі. Він є однією з ключових постатей в історії втілення ідеї церковної єдності у Східній Європі. Уже за життя, Папа Урбан VIII назвав його «колоною Церкви», «Атлантом Унії» та «Атанасієм Русі».
Йосиф Вельямин-Рутський народився в селі Рута, недалеко Новгородка на Білій Русі, в 1574 році. Його батько Фелікс Велямин походив з Московщини, звідки переїхав на Білорусь, уникаючи переслідувань від Івана Грозного і там же, отримав від польського короля Зиґмунда-Августа хутір Рута. З того часу, родина Вельяминів почала додавати до свого прізвища слово - Рутські.
В той час, серед українсько-білоруської шляхти поширювався кальвінізм, на який перейшов і Фелікс Рутський. Та незважаючи на це, його сина охрестив місцевий парох за східним обрядом, давши йому хресне ім?я Іван. Коли Іван підріс, батьки віддали його на науку до кальвінської школи у Вільні. Там Іван почав ходити до церкви Отців Єзуїтів та слухати їхні проповіді. Однак, через те, що вчителі кальвінської школи завжди йому це забороняли, Іван почав сумніватися в правдивості кальвінської науки.
В 1590 р., батьки хлопця дали його на навчання до Праги, де він студіював в Карловім університеті. Тут, під проводом визначного Єзуїта о. Крісляка, у 1592 році Рутський прийняв католицьку віру в латинському обряді. Вже у Празі, Рутський хотів вступити до Ордену Отців Єзуїтів, але раптово захворів і від цього наміру йому прийшлося тоді відмовитися.
Add a commentЧитати далі: Життя та багатогранна діяльність митрополита Йосифа Вельямина-Рутського
Архієпископ Михаїл Тарновський (1670-1718)
Четвер, 22 лютого 2018, 00:33
На Аскольдовій Могилі помолилися за упокій душі Михаїла Тарновського – василіянина, титулярного архієпископа Смоленської архієпархії Руської Унійної Церкви.
Він народився в Полоцькому воєводстві, у родині Юрія та Євфросинії. Після закінчення студій риторики в Полоцьку вступив до Чину Святого Василія Великого, а по складенні вічних обітів, навчався філософії і богослов'я в Єзуїтській колегії у Браунсбергу. Через деякий час Тарновський став проповідником у митрополичій катедрі у Вільно, а потім був обраний настоятелем василіянських монастирів в Ушачі, Білій та архімандритом у Полоцьку.
Помер Михаїл Тарновський 18 лютого 1718 року.
Add a comment
Світлої пам’яті єпископа Йоана Малаховського та митрополита Фелипа Феліціяна Володковича
П'ятниця, 16 лютого 2018, 14:17
На Аскольдовій Могилі помолилися за упокій душ єпископа Йоана Малаховського та митрополита Фелипа Феліціяна Володковича,
пам’ять про яких, вшановується 12 лютого. До наших часів, на жаль збереглося дуже мало біографічної інформації про життя та душпастирство цих духовних осіб.
Відомо, що Йоан Малаховський був єпископом Руської Унійної Церкви, з 1671 року став єпископом Перемиським, Самбірським і Сяноцьким, а з 1691 року став ще й єпископом Холмським і Белзьким. Богословську освіту здобував у Грецькій колегії святого Атанасія у Римі, де навчався впродовж 1664-1665 років. Навесні, 1671 року - висвячений на єпископа Перемиського, а у 1691 році був переведений на катедру Холмської єпархії. Також Йоан Малаховський був архимандритом Жидичинським. Помер у 1693 році.
Що ж стосується, митрополита Филипа Володковича, то він народився 6 червня 1698 року в сім’ї білоруського шляхтича Домініка Алоїзія Володковича та дочки мінського гродського писаря Терези Янішевської. Крім Филипа, в сім’ї виховувалися ще четверо його братів.
Усвідомивши своє духовне покликання Филип став монахом-василіянином та почав проповідувати у різних християнських храмах. Через деякий час був призначений архімандритом у Дубному, Дермані. У 1730 році Филип Володкович - призначений єпископом Холмським і Белзьким, а вже після вступу на посаду Холмського єпископа сприяв коронації ікони Холмської Богородиці. Далі став єпископом-коад’ютором Київського митрополита Флоріяна Гребницького (1753), та його наступником (1762). На протязі 1756-1758 років Володкович був ще й адміністратором Володимирської єпархії.
Add a commentГавриїл Коленда – Митрополит Київський, Галицький та всієї Русі
Понеділок, 12 лютого 2018, 12:05
На Аскольдовій Могилі помолилися за упокій душі Гавриїла Коленди – єпископа та предстоятеля Української Греко-Католицької Церкви, пам’ять якого вшановується 11 лютого.
Доля цього зверхника греко-католицької церкви була непростою й деякими рисами нагадувала долю його попередників. Владика з найвищою для того часу богословською і філософською освітою, на отримання якої в кращих європейських університетах було покладено довгих чотирнадцять років навчання, архімандрит Березвецького, Ліщинського та Тороканського монастирів, архієпарх Полоцької, Вітебської й Мстиславської церковних кафедр, Гавриїл Коленда ще за життя свого попередника митрополита Селяви став фактичним керівником з'єднаної з Римом церкви.
Хоч за своє майже двадцятирічне перебування на митрополичій кафедрі він так і не побачив своїми очима Києва, але під його проводом греко-католицька церква не тільки не припинила свого існування у роки Хмельниччини та Руїни, а, навпаки, навіть зміцнила свої позиції, особливо на Правобережній Україні. За заслуги перед греко-католицькою церквою Коленда в поважному генеалогічному збірнику отримав від своїх сучасників лаконічну, але красномовну характеристику: «Святой унії пастир достойний і старанний», а вдячні ченці-василіани XX ст. вирішили, що своїми подвигами Гавриїл Коленда заслужив гідність стати поруч митрополита Іпатія Потія.
Add a commentЧитати далі: Гавриїл Коленда – Митрополит Київський, Галицький та всієї Русі
Історія життя Владики Івана Хоми
Вівторок, 06 лютого 2018, 04:56
На Аскольдовій Могилі помолилися за упокій душі владики Івана Хоми - секретаря архиєпископа Івана Бучка, канцлера патріарха
Йосифа Сліпого, а згодом - апокризарія Києво-Галицької Митрополії при Римському Апостольському Престолі.
Ким же ж був владика Хома і яку роль відіграв для своєї Церкви і народу? Чому ще сьогодні при розповідях зауважуємо зацікавлення його особою та життям. Саме про це хочеться вам, дорогі читачі, розповісти. Народився Іван Хома 27 листопада 1923 року в місті Хирові (сьогодні Старосамбірський район Львівської обл.) в багатодітній сім’ї залізничного робітника, учасника Першої світової війни. Початкову школу закінчив у Хирові, а середню освіту здобув у гімназіях Перемишля та Самбора.
Подальший його життєвий шлях був тернистим. Воєнне лихоліття не дозволило закінчити молодому студенту духовну семінарію в Перемишлі. Коли місто зайняли радянські війська, НКВД разом з польськими шовіністами створили нестерпні умови для подальшого навчання в семінарії. 1945 року її було остаточно закрито. Студенти розійшлися, хто де міг.
Add a commentБільше статей...
Сторінка 11 з 51
