Митецька сторінка
«Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина ІХ
Неділя, 10 серпня 2014, 11:25
Розділ ІІ. Феномен сміху та гумору у культурно-релігійному контексті.
2.2.1. Варіативність позицій стосовно сміху/не-сміху Христа
Один з варіантів тлумачення сміху – сміх як спосіб звільнення від несвободи. У Богочоловіка Христа не було «зайвої» енергії, котра би мала бути звільнена. Саме тому, Христос не міг сміятись, - вважає С. Аверінцев. Сміх на його думку є подією динамічною – одночасним рухом розуму і нервових мускулів. Він говорить про сміх як неймовірної сили динаміку, наводячи за приклад метафору «вибух сміху»[1]. С. Аверінцев пояснює сміх як феномен, для творення котрого потрібні духовний та фізичний аспекти єства. Тому сміх є переходом, котрий веде до звільнення.
Add a commentЧитати далі: «Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина ІХ
«Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина VІІІ
Субота, 09 серпня 2014, 11:15
На черзі, мабуть, найцікавіший розділ, адже мова далі – про християнський вимір сміху: як і чому сміються, а може, якраз і не сміються християни. Розглядати будемо роль «сміху» та «гумору» у християнській культурі у період її «перед-історії» (час Старого Завіту) та періоді становлення і формування (від народження Христа і аж до часів Середньовіччя). Цікаво, що смисл та функціональне призначення визначених понять змінювались та трансформувались. Отож, вашій увазі – прослідкувати зміни у канонах сміху , котрі далі буде окреслено. Приємного вам прочитання та мудрих висновків!
Читати далі: «Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина VІІІ
«Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина VІІ
П'ятниця, 08 серпня 2014, 11:12
Розділ ІІ. Феномен сміху та гумору у культурно-релігійному контексті.
2.1.3 Смерть і життя – їхня співвідносність у гуморі
Поряд з уявленнями про симпозіум як місце святкування, піднесення та відновлення духу, є також сприйняття симпозіумів у їхньому трагізмі, з його натяками на смерть. Тож далі ми розглянемо трагізм та інфантильність сміху через призму симпозіумних святкувань. Вони були пов’язані зі смертю: саме на симпозіумах сміх проявляв властивості фармакону – сміх може вбивати. Він набирає гранично допустимих норм, бо симпозіуми дають йому таку можливість.
Add a commentЧитати далі: «Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина VІІ
«Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина VІ
Четвер, 07 серпня 2014, 11:09
Розділ ІІ. Феномен сміху та гумору у культурно-релігійному контексті.
2.1.2 Симпозіум – як прототип божественних бенкетів
Тепер ми закцентуємо нашу увагу на визначальній ролі сміху на симпозіумах – з огляду на такі його характеристики, як певною мірою протокольність, етика сміху та психологія. Річ у тім, що на бенкетах сміх мав свою специфіку. Характеризуючи поняття «сміятися», бачимо несумірність, неузгодження, котрі вражають око профана[1]. Багато архаїчних та класичних мислителів сприймали симпозіум як спектр ідей, котрі бувають від напівблаженного щастя аж до страху перед жорстокою деструктивною силою.
Add a commentЧитати далі: «Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина VІ
«Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина V
Середа, 06 серпня 2014, 11:04
Після ознайомлення з першою частиною теоретичних роздумів про феномени гумору, сміху та комічного, ми перейдемо до ознайомлення із місцем та поняття сміху та дотичних феноменів у давньогрецькій культурі. Дана частина є сконцентрована на таких поняттях, як: іронія, сатира, гумор, насміх. Особливо цікавими є постаті богів, котрі сміються, але зовсім не так, як би (з погляду християнства) мали сміятись боги. Отож, приємного вам прочитання та мудрих висновків
Читати далі: «Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина V
Більше статей...
Сторінка 8 з 91
