Історичні постаті у християнстві
Владика Юліан Ґбур (1942-2011)
Вівторок, 27 березня 2018, 11:26
На Аскольдовій Могилі помолилися за упокій душі Юліана Ґбура – єпископа Стрийської єпархії УГКЦ та члена чернечого Згромадження Слова Божого.
Майбутній владика народився 4 грудня 1942 року у с. Брижава біля Перемишля. У 1947 р. під час операції «Вісла» всю його українську родину (ще три брати і дві сестри окрім нього) вивезли на Північ Польщі. Там він здобув середню освіту у Місійній семінарії в Нисі, а філософію та богословія студіював вже у Вищій духовній семінарії монашого чину.
21 червня 1970 року Юліан Ґбур був рукоположений на священика, і з моменту висвячення ніколи не обмежувався одною парафією. Почав служити у Кракові. Паралельно їздив правити на Перемишлянщину, в Катовіце. Також був парохом у Гурові-Ілавецькому, та оскільки там не було греко-католицького храму, то Службу відправляв у костелі. Отець Андрій, - племінник Владики, згадує, що латинські парохи не дуже хотіли його приймати. Це підштовхнуло Юліана Ґбура до відновлення руїни старої готичної протестантської церкви, де греко-католики служать по сьогоднішній час.
Add a commentПорфирій Скарбек-Важинський (1732-1804)
Вівторок, 13 березня 2018, 11:03
На Аскольдовій Могилі помолилися за упокій душі Порфирія Важинського - протоархимандрита ЧСВВ та єпископа Холмського, котрий походив із шляхетської католицької родини Скарбек-Важинських гербу Абданк.
Народився майбутній єпископ 5 серпня 1732 року поблизу міста Ошмян (територія сучасної Білорусії) в сім'ї місцевого судді. У 1748 році Порфирій вирішив вступити до василіанського монастиря у Вільні. Далі, на протязі 1754-1758 років, перебуваючи вже дияконом, навчався у Грецькій колегії святого Атанасія. Крім польської, вільно володів латинською, італійською та російською мовами. Викладав у школах Отців Василіан у Полоцьку та Бучачі, також займав посаду ректора у Володимирі. В 1782-1787 роках був очільником Жидачівського монастиря. Двічі обирався протоархимандритом (генеральним очільником) ЧСВВ (1772-1780, 1788-1789).
Add a commentЄпископ Інокентій Винницький (1680-1700)
Понеділок, 26 лютого 2018, 16:45
На Аскольдовій Могилі помолилися за упокій душі Інокентія Винницького – єпископа Перемишльського, Самбірського та Сяноцького.
Add a commentВладика Йосиф Роман Мартинець, ЧСВВ
Неділя, 25 лютого 2018, 00:47
На Аскольдовій Могилі помолилися за упокій душі преосвященнішого владики Йосифа Мартинця, ЧСВВ – найстаршого єпископа у діаспорі та першого українського владики у Бразилії.
Владика Йосиф Роман Мартинець, син Йосифа і Аделії Доскоч, народився у Львові 7-го лютого 1903 року. В 1912 році малий Роман приїхав до Бразилії з батьками, й вони поселились у Прудентополісі. Починаючи з 1914 року разом зі своїм колегою ієрм. Йосафатом Роґою, ЧСВВ, першим священиком василіянином народженим у Бразилії, закінчив свої гімназійні, гуманістичні й філософські студії в латинській дієцезіяльній семінарії в Куритибі. Третього січня 1922 року, в товаристві Йосафата Роґи, від’їхав до Закарпатської України, де 13-го січня 1923 року вступив до василіянського новіціяту у Мукачеві. Перші чернечі обіти склав 24-го серпня 1924 року. Владика Мартинець посвятив свої перші роки священичої праці на апостолят у Рідних Землях України, виконуючи уряди директора василіанських студентів у Малому Березному, префекта василіянської малої семінарії в Ужгороді, проповідуючи реколекції, місії, виконуючи уряд консультора.
У жовтні 1925 року, переїхав до Риму, де вчився богословію в Папськім Григоріянськім Університеті, здобуваючи
Add a commentЖиття та багатогранна діяльність митрополита Йосифа Вельямина-Рутського
Четвер, 22 лютого 2018, 00:35
На Аскольдовій Могилі помолилися за упокій душі Йосифа Вельямина-Рутського – єпископа Руської Унійної Церкви та митрополита Київського, Галицького та всієї Русі. Він є однією з ключових постатей в історії втілення ідеї церковної єдності у Східній Європі. Уже за життя, Папа Урбан VIII назвав його «колоною Церкви», «Атлантом Унії» та «Атанасієм Русі».
Йосиф Вельямин-Рутський народився в селі Рута, недалеко Новгородка на Білій Русі, в 1574 році. Його батько Фелікс Велямин походив з Московщини, звідки переїхав на Білорусь, уникаючи переслідувань від Івана Грозного і там же, отримав від польського короля Зиґмунда-Августа хутір Рута. З того часу, родина Вельяминів почала додавати до свого прізвища слово - Рутські.
В той час, серед українсько-білоруської шляхти поширювався кальвінізм, на який перейшов і Фелікс Рутський. Та незважаючи на це, його сина охрестив місцевий парох за східним обрядом, давши йому хресне ім?я Іван. Коли Іван підріс, батьки віддали його на науку до кальвінської школи у Вільні. Там Іван почав ходити до церкви Отців Єзуїтів та слухати їхні проповіді. Однак, через те, що вчителі кальвінської школи завжди йому це забороняли, Іван почав сумніватися в правдивості кальвінської науки.
В 1590 р., батьки хлопця дали його на навчання до Праги, де він студіював в Карловім університеті. Тут, під проводом визначного Єзуїта о. Крісляка, у 1592 році Рутський прийняв католицьку віру в латинському обряді. Вже у Празі, Рутський хотів вступити до Ордену Отців Єзуїтів, але раптово захворів і від цього наміру йому прийшлося тоді відмовитися.
Add a commentЧитати далі: Життя та багатогранна діяльність митрополита Йосифа Вельямина-Рутського
Більше статей...
Сторінка 10 з 51