Проєкт «Клуб 60+: Кожен рік як подарунок долі»
Парафія св.Миколая Чудотворця - Аскольдова Могила
Середа, 02 грудня 2020, 12:34
У неділю, 29 листопада, після ранішньої Літургії та звершення молитви на вервиці парафіянки нашої парафії провели зустріч в рамках проекту «Клуб 60+: Кожен рік як подарунок долі».
Зустріч відбулася в дуже теплій, душевній і духовній атмосфері. Наша мисткиня п. Ганна Шостак провела нам майстер-клас з петриківського розпису з елементами живопису та з використанням авторської техніки.
Add a commentСвітла пам'ять рабу Божому Василю Німчуку
Парафія св.Миколая Чудотворця - Аскольдова Могила
Вівторок, 01 грудня 2020, 09:21
26 листопада в церкві Святого Миколая на Аскольдовій могилі в третю річницю пам'яті поминали молитвою професора Василя Васильовича Німчука - видатного українського мовознавця, члена-кореспондента НАН України, одного з перших парафіян нашого храму. Бувши вихідцем із Закарпаття, В.В. Німчук усе своє життя зберігав зв'язок із рідною серцю малою батьківщиною. Але водночас брав активну участь у розбудові культурного і наукового життя Києва і цілої України. Саме завдяки йому побачили світ найважливіші пам'ятки української мови, а насамперед найдавніші Євангелія, що засвідчують риси української мови. Василь Васильович дуже любив свою Греко-Католицьку Церкву, у часи заборон зберігав у серці віру своїх батьків, а коли УГКЦ вийшла з підпілля, активно долучився до її розвитку.
Духовна велич та військова звитяга у боротьбі за незалежну соборну Україну в 1917–1921 роках
П'ятниця, 27 листопада 2020, 18:47
Частина 3
БІОГРАФІЧНІ ДАНІ НАЙВІДОМІШИХ ВІЙСЬКОВИХ СВЯЩЕНИКІВ АРМІЇ УНР
ВОЛКОВИЧ Анатолій Васильович
(2.07.1866–1922/1923), священик, протоієрей. Народився у с. Жукітки Чернігівської губернії. Закінчив Духовну семінарію, 9.08.1889 прийняв сан священика. З 3.02.1894 до 12.02.1918 був полковим священиком 13-го гусарського Нарвського полку російської армії, був нагороджений Золотим наперсним хрестом на Георгіївській стрічці та всіма орденами до ордена Святого Володимира 4-го ступеня з мечами та биндою. З 17.03.1918 – панотець Окремої Запорізької дивізії військ Центральної Ради, з 6.07.1918 – Кінно-гайдамацького полку ім. К. Гордієнка до часу його розформування 23.09.1918. З 30.09.1918 – панотець 1-го Запорізького полку ім. П. Дорошенка Армії Української Держави, з 12.01.1919 – 11-ї гарматної бригади ДАУНР, з 14.02.1919 – 1-ї пішої запасної бригади, з 22.03.1919 – 1-го пішого запасного полку до його розформування 5.05.1919. З травня 1919 р. – священик Запорізького кінно-козачого полку ім. К. Гордієнка, 17.12.1919 був інтернований поляками. З 6.06.1920 – панотець 4-ї Київської запасної бригади АУНР, згодом перейшов до 5-ї Херсонської дивізії. Був одрркений, мав 4 дітей (залишились у Полтаві). Помер і похований в одному з таборів інтернованих.
Add a commentСторінка 86 з 1372
